Верховна Рада розглядає проекти мовного закону. На підтримку документу №5556 до парламенту надіслали лист із підписами 149 українських діячів культури, мистецтва та освіти.
Gazeta.ua поспілкувалися з академіком Миколою Жулинським, який підписав звернення до Верховної Ради.
"У контексті впливу "руського міра" на різні сфери життя мова є важливим консолідуючим фактором, - каже він. - Закон Ківалова-Колесніченка, на щастя, відмінений. Україна опинилася перед надзвичайно серйозною проблемою – прийняти закон про державну мову. І це потрібно робити обов'язково, тому що не може функціонувати держава та суспільство жити, якщо неунормована одна із важливих сфер життя. Мова – це консолідуючий фактор. У статті 10 Конституції зафіксований визначальний принцип - українська мова є державною в Україні. Це зобов'язує прийняти відповідний закон.
Чому лише на п'ятому році президентства Петра Порошенка закон виносять у парламент?
Процес обговорення тривав довго. Я помітив, що після Дня Незалежності з'явилися борди президента, де написано "Армія. Мова. Віра". Те, що мова визначена одним із основних напрямів державної політики, – це дуже добре. Порошенко – це самостійна постать. На Форумі видавців у Львові він виступав дуже чітко. Його будуть критикувати. Це один із найголовніших претендентів на президентську посаду. Противники шукатимуть негатив у всьому, що йде від його фракції. Не думаю, що тут ідеться про професійну критику. Це - політична боротьба.
Який із запропонованих законопроектів найкращий?
Я не витрачаю час на дискусії у соцмережах. У Фейсбуці я не зареєстрований. Тому раніше ніде й не висловлював свою позицію. Єдине – підписав лист на підтримку законопроекту №5556. Він має найбільше шансів пройти через Верховну Раду. Вже більше року працюю в Координаційній раді з питань застосування української мови. Ми розробили комплекс заходів. Дуже важливе місце – це відповідальність і контроль за застосуванням мови. Для цього не вистачає закону. Я знайомий з усіма проектами. Кожен має право на підтримку. №5556 "Про мови" - найбільше відповідає міжнародним стандартам законів, які присвячені мовній політиці. Тому я його підтримав.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Драч, Лук'яненко і Попович підтримували один із чотирьох проектів мовного закону
Але експертна рада уряду підтримала законопроект №5670-д.
Мені прикро, що робляться такі хаотичні рухи. Наша біда – що "верхи" і "низи" ніколи не знаходять спільної мови. Ще більша проблема - верхи між собою не можуть домовитися. Зараз в Україні триває "Чорна рада", про яку колись писав Куліш. Завдання актуальне тоді та тепер - зміцнити й згуртувати державотворчу національну еліту в її нерозривному зв'язку з народом. Моє передчуття, що кожен із розробників проектів хоче стояти на своєму, вперто затявся. Треба прийняти один із законопроектів хоча б у першому читанні.
Багатьох обурює наявність підписів людей, які вже відійшли від нас.
Більше року пройшло, як над цим законом працюють. Тому підписи на його підтримку й збиралися вже довгий час. Мирослав Попович, Левко Лук'яненко, Іван Драч - ці люди дійсно підтримували законопроект №5556. З поваги до їхньої пам 'яті ми повинні об'єднатися та прийняти закон. Вони не підписали звернення так просто. Вони до цього підходили абсолютно обдумано та свідомо.
Крім законопроекту №5556, депутати працюватимуть із пропозиціями, зареєстрованими через місяць після нього - №5669 "Про функціонування української мови як державної та порядок застосування інших мов в Україні" авторства позафракційного нардепа Михайла Головка, члена комітету з питань культури і духовності Марії Матіос і групи депутатів, серед яких глава комітету з питань культури Микола Княжицький.
Разом із ним надійшов проект №5670 "Про державну мову", який зареєструвала група на чолі з Іриною Подоляк.
У червні 2017-го завершили проект №5670-д "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Його підготували з ініціативи комітету з питань культури. Він об'єднує положення трьох раніше поданих законопроектів.
Попередній закон "Про основи державної мовної політики" Сергія Ківалова і Вадима Колесніченка Конституційний суд скасував 28 лютого 2018-го.
2 
1
Коментарі