Двох переселенок у Харкові позбавили статусу внутрішньо переміщених осіб за нібито неправдиві відомості в документах. А на додачу – обвинувачують у шахрайстві та вимагають повернути державі вже виплачену їм допомогу.
Любов Губанова з маленьким сином тікала з окупованої Горлівки на початку 2015-го, пишуть на ресурсі "Сегодня".
"Люди сиділи в підвалах. Я також. Морально це нестерпно. Витримати, коли навколо вибухають бомби, та не знаєш, що робити", – ділиться жінка.
На новому місці отримала довідку внутрішньо переміщеної особи. Щомісяця держава виплачувала 1300 грн на двох із сином. Кожні півроку свій статус Любов підтверджувала. Однак влітку 2017-го виплати несподівано припинилися.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Уряд надасть гроші на житло переселенцям, які воювали
"Поставили перед фактом про те, що мене позбавили довідки переселенця та повинна повернути гроші", – каже жінка.
В управлінні праці та соцзахисту заявили: Любов, мовляв, надала неправдиві дані. Приховала, що, хоч і недовго, жила в Харкові до початку АТО. Отже, повинна повернути державі 22 000 гривен. Таке саме порушення виявили і в паперах Лілії Сальникової.
Лілія звернулася до адміністративного суду. І майже одночасно зустрічний позов подали органи соцзахисту.
"Прийшов слідчий і сказав:" Запрошую на допит, оскільки щодо вас відкрито кримінальне провадження". Звинувачують у шахрайстві", – розповідає Лілія.
Чому обох переселенок позбавили статусу – "Сегодня" з'ясовували в Міністерстві соціальної політики. Там пояснили, що для такого є 3 підстави.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Пропонують експеримент із обміну житла для переселенців
"Можна сказати одне – вона перестала бути внутрішньо переміщеною особою, повернулася на постійне місце проживання. Виїзд за межі України на постійне проживання. Є інформація правоохоронних органів, що вона задіяна в терористичних організаціях на Сході", – говорить Микола Шамбір, заступник міністра соціальної політики.
Також позбавити виплат можуть, якщо у сім'ї є власне житло або депозит у більш ніж 25 прожиткових мінімумів. Ані в Любові, ані у Лілії нічого такого немає. Тому правозахисники на їхньому боці.
"Жодних підстав для того, щоб вона не могла отримувати соціальну допомогу, немає. Тому орган соціального захисту населення зобов'язаний виконувати закон і виплатити адресну соціальну допомогу з липня 2017-го і дотепер. І платити надалі", – говорить Микола Соболь, юрисконсульт Харківської правозахисної групи.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Переселенець навчає хлопців робити речі для дому
Юрист довів у адміністративному суді, що Лілія – внутрішньо переміщена особа. І впевнений, що справу виграє. Однак прокурор іншої думки.
"Оскільки ці рішення нашого провадження не стосуються, ми будемо повністю підтримувати подальше державне обвинувачення. Кримінальне провадження – за фактом надання недостовірної інформації про переміщення з території антитерористичної операції", – говорить Артем Дурасов, прокурор місцевої прокуратури №3.
Правозахисник же додає: схожих справ в Україні – десятки. Сподівається, що рішення Харківського адміністративного суду, в якому перемогла його клієнтка, стане прецедентом.
Активісти розпочали збирати гроші на іпотечну програму для переселенців. Щоб запустити проект кредитування під 5%, треба зібрати 1 млн грн.
Коментарі