Щоб шити сумки з тканини треба швейна машинка, матеріали, нитки та фурнітура. Основні витрати на старті склали близько 10 тисяч гривень. Готові вироби можна продавати на місцевих ярмарках та через інтернет. Найголовніше, шити щось нове, те, чого ще не роблять місцеві майстри.
Про це Gazeta.ua розповідає Наталя Кобзар з Донецька. Вона з родиною переїхала жити у Кривий Ріг Дніпропетровської області.
"Мама була швачкою та художником. Виросла у творчій атмосфері зі швейною машинкою, - згадує Наталя, - У декреті продавала вишивку хрестиком. Не було великого обсягу робіт. Грошей вистачало тільки на матеріали, щоб не тягнути з сімейного бюджету. А після переїзду треба було вже заробляти".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Майстриня розповіла, як відкрити бізнес на машинній вишивці
Почала робити та продавати прикраси зі стрічок та тканини. Також шила розвиваючі іграшки для дітей.
"У Кривому Розі вийшла на виставку та побачила, що багато продають прикрас для волосся. Серед майстрів була висока конкуренція. Розуміла, що мала принести щось нове. Не було джинсових сумок. Вирішила спробувати пошити, - розповідає Наталя, - Мала свою швейну машинку та трохи грошей на матеріали. Ось і всі інвестиції. Подруги та знайомі приносили свої джинси, з яких шила сумки. На першій виставці, куди принесла на продаж джинсові сумки, продала близько 70% товару".
Фурнітуру та аксесуари замовляє у підприємців з Одеси, з якими познайомилась особисто та перевірила якість продукції. Джинси, з яких шиє сумки, купує у секонд хенді. Тканину для підкладу купує нову.
"Принципова позиція – використання вторинної сировини. Сумки шию зі старих джинсів, - розповідає Наталя, - Спочатку перу цільні джинси. Потім розпорюю на клаптики та повторно перу. Тканина як нова. З трьох джинсів можу пошити одну сумку і вона буде актуальною до усього гардеробу. Можу розробити нову модель сумки під клієнта. Вартість від цього не зміниться, бо я зможу використати її далі".
У асортименті є сумки різного розміру, рюкзаки, органайзери для документів, різні дитячі розвиваючі іграшки для малюків та дітей. Прикрашає сумки набивною вовною, аплікаціями з фетру, бісером. Вартість найменшої сумочки-клатчу близько 150 гривень. Найдорожча з ручною вишивкою – близько 2000 гривень. Середня вартість – 400-500 гривень.
"Щоб пошити одну сумку треба день. Але я шию конвеєром. Тільки під індивідуальні замовлення можу займатись виключно однією сумкою, - зазначає Наталя, - Замовляли сумку із зображенням маленького принца з вовни. Якось знайома попросила зробити сумку з великим написом "Наталія Кобзар" і тепер надсилає фото з нею з різних країн. Була молода дівчина, яка попросила аплікацію Ейнштейна на рюкзаку. Не думала у цьому напрямку. Більшість клієнтів - жінки 30-50 років".
Готові сумки та розвиваючі іграшки продає через соціальні мережі та на декількох інтернет-платформах. Фото робіт виставляє у facebook-групі "Natalya Kobzar". Також віддає у місцеві магазини під реалізацію за відсоток від вартості. Найбільше купують на ярмарках та виставках. У місяць треба продати близько 60 сумок, щоб покрити усі витрати.
"Вартість виставок на вулиці – 100 гривень і десь 500, якщо у приміщені. Безкоштовних дуже мало. Захід пройшов успішно, якщо продаєш половину асортименту, - зазначає Наталя, - Влітку виїжджаю до моря. Там більше продаються. Взагалі, літо сезон текстильних сумок".
У січні орендувала приміщення та відкрила власну майстерню "Творча еко-майстерня Наталі Кобзар".
"Орендуємо родиною двокімнатну квартиру. І якщо спочатку я шила у нашій з чоловіком спальні, то поступово почали спати у моїй майстерні. Речей ставало більше. Усе йшло до того, щоб шукати окреме приміщення для роботи,- зазначає Наталя, - Завдяки грантам докупила професійне обладнання. Зараз є вишивальна машина, промислова швейна машина для джинсових тканин, прес, дисковий ніж для розкроювання та інше. Треба більше речей шити та шукати помічників".
У планах – вихід на європейський ринок. Зараз займається реєстрацією магазину на міжнародній платформі, де продають творчі вироби. Там популярна тема перероблення вживаних речей на нові. Сумки можуть коштувати по 25 євро — близько 800 гривень.
Наталя Кобзар має психологічну освіту. На початок військових подій, була у декретній відпустці. У Донецьку залишили власний будинок, у якому рік як закінчили ремонт. Коли виїжджали, молодшій доньці було 4 роки, а найменшій - рік і три місяці. Пожили в Одесі, Харкові, Кропивницькому та зараз облаштувались Кривому Розі.
Щоб робити вироби з вовни, треба обирати матеріали гарної якості та відточити техніку. Тоді речі будуть носитись довго та менше забруднюватись. Із інструментів для навчання потрібна спеціальна голка та вовна різних кольорів. Вчитись можна за відео в інтернеті. Коли вироби будуть гарної якості, матимуть свій унікальний стиль, можна піднімати ціну.
2 
1865
Коментарі