43-річна Інна Єрмакова із Луганська разом із чоловіком 47-річним Андрієм досліджують та відновлюють українські прадавні техніки вишивання. Зібрали майже 50 вишитих сорочок.
"Я народилася в Донецькій області, але останні 11 років жила і працювала в Луганську. Завідувала кафедрою художньої фотографії в Державній академії культури і мистецтв, - розповідає Gazeta.ua Інна Єрмакова. - Любов до вишивки перейняла від чоловіка. Він інженер за фахом. Із професійної точки зору йому цікаво, як нитка входить у тканину, як вона утворює візерунок. Андрій володіє більшістю відомих на сьогодні традиційних технік вишивання. Я ходила у вишитих ним сорочках".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Переселенка зібрала колекцію вишивок з сорочок відомих українців
Через військові події у Луганську опинилися у Вінниці. 2014 року відкрили із чоловіком у місті студію традиційної народної вишивки "СвоєРідне", де Андрій Єрмаков навчає жінок старовинним технікам. Він також відтворює копії пошкоджених сорочок. Робить це на домотканому полотні з коноплі. Його ще можна знайти у бабусиних скринях.
"Спочатку фотографували, описували, вивчали техніку вишивання і повертали власникам. Збирати колекцію ніколи не хотіли. Сорочки вишивалися для когось. Тому мають бути в родині. Іноді люди приносили вишиті речі і казали, що їм це дрантя не потрібне. Просили забрати, бо спалять. Часто до нас потрапляє лише частина сорочки. Наприклад, рукав. Основу використовують у хазяйстві. Носять у ній картоплю, бо дуже міцна. Люди із сіл почали передавати вишиті сорочки безадресно. Досі не знаємо, від кого отримали такі подарунки. Тому себе вважаємо не колекціонерами, а зберігачами. Сорочкам місце у музеї народного мистецтва. Такий хочемо створити у Вінниці", - каже Інна Єрмакова.
Інна Єрмакова стала однією з героїнь першої документальної повнометражки, присвяченої українським вишитим сорочкам - "Спадок нації". Фільм знімався в Канаді, Італії, ОАЕ, Німеччині, Росії і в багатьох областях України, зокрема й на Вінниччині.
"Ми побачили ролик про зйомки цього фільму. Там говорилося, що на Східному Поділлі практично втрачена техніка "низь". Це унікальна вишивка, яка робиться зі звороту. Потім все перевертається і видно її "обличчя". Її опанували дівчата з нашої студії. Вони написали продюсерам, що техніка не втрачена. Розповіли про студію, де цього навчають безкоштовно. Так ми з чоловіком потрапили у цей фільм".
У Вінниці Інна Єрмакова працювала в центрі професійної реабілітації інвалідів. Започаткували з дирекцією центру спеціалізацію з фотографії для людей з обмеженими можливостями. Зараз — викладає журналістику у Донецькому університеті, що переїхав у Вінницю. Також відома як фотограф.
"До роботи звикла з 16 років. Свого часу була держслужбовцем - старшим податковим інспектором. Працювала з ранку і до вечора. З цієї роботи довелося піти через проблеми зі здоров'ям. Тоді чоловік купив фотоапарат. Почала фотографувати і захопилася цією справою. Це витягнуло мене у важкий період. Навіть наша такса зветься Ніконом, як фотоапарат. Син асоціює назву з ім'ям рок-музиканта. Я - із захопленням.
2008 року вступила у Національну спілку фотохудожників України. Зараз - голова її Вінницької обласної організації. Через події в країні довелося змінити творчий і фаховий профіль. Раніше займалася художньою фотографією, тепер — досліджую військову фотографію".
1 
1865
Коментарі