Сьогодні, 1879 року Томас Едісон вперше публічно продемонстрував роботу лампи розжарювання.

У своїй лабораторії в Менло-Парку Томас Едісон разом з помічником Френсісом Аптоном продемонстрували публіці роботу лампи розжарювання, розробленої ними за рік завдяки підтримці фінансистів Моргана і Вандербільта. Лампа з вугільною ниткою, поміщеною в вакуумну скляну колбу, могла неперервно горіти протягом чотирьох годин.

 

Вугільна лампочка Павла Яблочкова, розроблена в 1874 році, працювала не більше 2 годин. Придатною для практичного застосування лампу першим запатентував Джозеф Свон в 1878 році - обвуглене бавовняне волокно помістив у скляну колбу з розрідженим киснем.

У 1879 році почалась установка електричного освітлення в містах і будівлях Англії, недивлячись на те, що лампи Свона мали невеликий термін використання, близько 13 годин. Все через поганий вакуум.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Будь ласка, говоріть" - випробували перший телефонний автовідповідач

У 1879 році Томас Едіссон запатентував лампу розжарювання з платиновою ниткою. Саме її було публічно продемонстровано 31 грудня 1879 року. Наступного року Едіссон повернувся до експериментів з вугільними волокнами і створив лампу розжарювання з тривалістю роботи до 40 годин. Лампи Едіссона швидко витіснили у США газове освітлення - вже цього ж року на спеціально збудованому заводі випустили близько 50 тис. ламп.

 

У ХХ столітті у ламп Едіссона практично не було конкурентів, хоча самі лампи постійно удосконалювались - в 1909 році американець Інгвар Ленгмюр винайшов лампи, наповнені інертним газом, в 1910 році компанія General Electric почала серійний випуск ламп з вольфрамовою ниткою, а в 1959 - галогенних ламп. Тривалість роботи сучасних ламп розжарювання становить до 1000 годин.

×