Вареники вважали ритуальною стравою

5

В українській культурі вареники, нарівні з борщем, є найтиповішою в українській національній кухні і часто згадуються в українському фольклорі.

Українці вважали, що вареники мають магічне значення. Їх обов'язково готували у день, коли в господарстві селянина телилася корова або ягнилася вівця. Це повинно було забезпечити тварині міцне здоров'я та плодючість. Дівчата ворожать на варениках на Андрія, вареники як обов'язкову страву жінки несуть породіллі після пологів.

Вважалося також, що процес замішування тіста, був символом процесу творення всесвіту, його структури, де саме жінка цей всесвіт творила, як мати та прародителька, символ продовження людського роду. Символом молодого Місяця та продовження роду є вареник на різдвяному столі. На Святвечір готують особливі пісні вареники, які у західних регіонах України називають "креплики" або "краплики"

Під час жнив прадавні українці їли вареники як ритуальну страву. Вареник не випадково за формою нагадує місяць у пору його четвертої чверті — коли вирішувалася доля врожаю. Така їжа мала надати женцям "місячної" наснаги. Під час перепочинку виконувалися жниварські пісні.

Вареники традиційно ототожнюють з Місяцем, бо вони схожі на нього за формою і використовувалися нашими пращурами як жертовна їжа, присвячені богині води. Вареники з сиром приносили в жертву біля криниць із джерельною водою.

"Аби Місяць сприяв добробуту людини, йому приносили жертву у вигляді вареників, або, як їх ще називають, варених пирогів, котрі за формою нагадують Місяць. Начинка вареників символізувала продовження роду. Вареники з пшоняною кашею сприймалися як символ майбутнього життя. Вареники з маком уособлювали множинність зоряного світу. Великою життєтворчою силою наділялися посічені в начинці яйця. Начинка з грибів сприяла чоловічій сназі, з риби — жіночій.", — наголошував відомий український етнограф Валерій Войтович.

×