Тернопільська родина зібрала 112 кг білих грибів боровиків за один день. Полювали на білий гриб на вотчині мами - на Верховині.
"Родом я з Верховини, що на Івано-Франківщині, тому змалечку ходила у карпатські ліси по гриби і маю "набите" око, — розповідає мама Галина. — Доля закинула мене до Тернополя — навчалася в економічному вузі, вийшла заміж і мешкаю тут уже 15 років, але гуцульській грибній столиці не зраджую — щороку їжджу до батьків, аби походити там з кошиком по лісу. Доводиться прокидатися о третій ночі, добиратися п'ять-вісім кілометрів і долати свій грибний "маршрут" — це нелегка праця, але приносить неймовірне задоволення! У торбину завжди кладу хліб і сало, бо ліс заманює, а як маєш у торбі, то сядеш на горбі."
"Заразила" Галина грибною справою й чоловіка Павла, однак найбільше любить іти до лісу з такими ж, як і вона, завзятими грибниками — батьком і братом. Збирають Мартищуки переважно "елітні" білі гриби, але полюбляють і лисички, і опеньки, і сироїжки.
Цьогоріч уперше Галина взяла з собою до лісу і 7-річного синочка Дмитрика, а от 4-річний Іванко лише допомагав удома зважувати "улов". Зважування грибів або рахування поштучно — обов'язковий підсумок роботи грибників.
"Майже шість років декретної відпустки були для мене благодатним часом для збирання грибів: дітей залишала з бабусею, а сама рушала до лісу, — розповідає Галина. — В одній руці кошик, в іншій — палиця, щоб розгортати траву і не стати на змію. У верховинських лісах водяться ще й дикі кабани, ведмеді, цього літа був випадок, що ведмедиця напала на дівчину. Після такого, звичайно, страшнувато самій у лісі, але в грибному азарті забуваю про все."
Найбільший гриб, якого позаторік пощастило знайти Галині, важив 2,100 кг, діаметром — як велика миска. Гігантським грибом милувалася уся родина, особливо не могли натішитися діти.
"Гриби люблять теплі дощі, нічну температуру не нижче плюс 15, тоді щедро сіються, а ще як гримить, то взагалі на очах вилазять з-під землі, — каже жінка. — Саме через сприятливу погоду нинішній рік видався грибним."
Коментарі
7