Статевий акт постарішав на 40 млн років

Внутрішнє запліднення вперше виникло вже 380 мільйонів років тому, коли доісторичні панцирні риби плакодерми, найпримітивніші щелепні хребетні тварини, пристосували свої черевні плавники для того, щоб переносити чоловічі статеві клітини в клоаку самки.

Про це повідомляється в журналі Nature.

До останнього часу вважалося, що запліднення яйця всередині утроби майбутньої матері - винахід акул, які з"явилися лише через 20 мільйонів років після того як плакодерми, розквіт яких припав на Девонський період (410-360 мільйонів років тому), повністю вимерли.

Вчені вважали, що до появи акул існувало тільки зовнішнє запліднення, коли самці риб запліднювали сім"ям ікрини, вже випущені самками у воду.

Відсунути на 40 мільйонів років назад дату першого статевого акту вченим допомогли скам"янілі останки панцирні риби Incisoscutum ritchiei, що зберігаються в Музеї природної історії в Лондоні ще з 80-х років минулого століття.

Палеонтологи, які виявили тоді скам"янілості на заході Австралії, вирішили, що ця риба загинула невдовзі після трапези - на це вказували останки невеликої панцирної рибки, виявлені серед скам"янілих кісток I. ritchiei.

Розпізнати в п"ятисантиметровій ділянці скам"янілих порід ембріон, який не встиг покинути утробу матері, вченим дала змогу їх власна робота, опублікована в журналі Nature минулого року. Тоді Джон Лонг, палеонтолог з Музею Вікторії в Австралії разом з колегами з британського університету вперше показав, що невеликий загін панцирних риб, яких називають ptyctodontidа живонароджував.

У новій роботі Лонг і його колеги з"ясували, що внутрішнє запліднення та живонародження були властиві набагато більш численному ряду панцирних риб - членистошийних (Arthrodira).

Вчені довели, що останки маленької рибки серед скам"янілих кісток плакодерми - є не що інше, як ембріон. Крім того, дослідники у своїй роботі показали, що будова нижніх кінцівок, а саме парного черевного плавника давала змогу цим рибам вступати в статевий зв"язок так само, як і багатьом сучасним акулам, котрі розмножуються внутрішнім заплідненням.

Скам"янілі свідчення способу розмноження - велика рідкість у палеонтологічних дослідженнях, а тому робота Лонга і його колег має виключне значення як для розуміння еволюції різних підродини панцирних риб, так і для вчення про еволюцію в цілому.

За матеріалом РИА Новини

×