Протягом століть флакони для духів виготовляли з різних матеріалів. Спочатку це було скло й алебастр. Згодом почали використовувати золото, срібло, скло і кришталь, тонкий фарфор та дорогоцінне каміння. Флакони створювали на довгі роки. Вони могли пережити не лише сукню жінки, а й навіть меблі, на яких стояли.
Майстри древніх греків і римлян флакони для духів виготовляли у вигляді амфор. Як правило, їх діаметр становив від 6 до 10 см, а висота сягала від 8 до 20 см. Інколи вони мали настільки вузьку горловину, що рідина виливалася по краплі. Давньоруські красуні тих часів носили спеціальні підвіски, в яких вкладалися ароматизовані речовини. Приємний запах поширювався, коли жінка йшла і підвіска розгойдувалася.
А вже починаючи із 17 століття для виготовлення флаконів у Франції, Англії та Австрії створювалися мануфактури. Мистецтво дизайну досягло неабиякої фантазії. Зокрема флакони мали форму квітів, птахів, тварин, фруктів, скульптур, серця, підкови, книжку в золоті, жіночих і чоловічих торсів, губ, манекенів, кулонів, перснів та браслетів. Інколи вони мали подвійне призначення, складалися з двох флаконів. Найчастіше злиті зі скла двох кольорів, наприклад, зеленого та синього. В одному були духи, а в іншому міг бути нашатир. Довгий період флакони були універсальними ємкостями, які мали право на самостійне існування. Наступного разу флакон можна було наповнити іншими духами. Їх замовляли у парфумера. Використаний флакон у формі скульптури чи прикрас залишали для інтер'єру.
Середина 19 століття привнесла багатство і насиченість в парфумерну промисловість. Флакони, карбовані зі срібла, були прикрашені хитромудрими малюнками, керамічні – інкрустовані квітами, а скляні – ограновані так, що мали не звичний блиск. Від такої розкоші дами були в захваті. Протягом 18 і 19 століть мати фарфорові флакони для духів вважалося ознакою гарного смаку.
На початку 20 століття парфуми продають в аптеках. В продажу з'являються готові жіночі аромати. Для розливу парфумери використовують флакони зі скла виробників - Лалика и Баккари. Щоб придбати духи в такій упаковці, треба було вистояти чергу. Дизайнерські будинки закликали жінок доповнити зовнішність ароматами у стильних флаконах. І знову винахідливості дизайнерів не було меж. Щоб це зрозуміти, ось лише кілька прикладів: з-під руки майстра виникав то м'яч, якого в зубах несе пудель, то фігура жінки, яка зіперлася на готичну огорожу й тримає в руках маленьку шкатулку-флакон, а ще тюльпан, пелюстки якого приховували малий скляний флакон із золотою пробкою або ж флакон зроблений у формі птаха із срібною пробкою, яка імітує клітку. Роботи обов'язково були оздоблені дорогоцінним камінням. Флакони Лалик досі високо цінуються колекціонерами. Перший свій магазин з продажу скляних флаконів для парфумів він відкрив у 1905 році, коли розпочав масове виробництво. Йому було що запропонувати любителям ароматів. Адже він створював коштовності для зірки Сари Бернар, у нього замовляла прикраси російська імператриця Олександра Федорівна. Цей ювелір і майстер роботи по склу випустив тисячі флаконів для більш ніж 60 фабрик.
У 1921 році Коко Шанель акцент зробив не на флаконі, а на його вмісті. Революційним був не лише аромат під №5, а і його презентація. На відміну від інших фабрикантів, які один поперед одного втілювали фантазії у виготовлення флаконів, Шанель обмежився у скляному паралелепіпеді – еталоні елегантної простоти. До стилю мінімалізму у виробництві флаконів схильні і сучасні дизайнери.
3 
1
Коментарі