На 119-му щорічному конгресі Американської психологічної асоціації медіапсіхолог Елізабет Карлл зробила доповідь про кібердомагання. З нього з'ясувалось, що, за даними Міністерства юстиції США, протягом року жертвами подібних веб-переслідувань стали 850 тис. дорослих американців, переважно жінок.
Емоційна реакція на кібердомагання може виражатися в сильному стресі, нічних кошмарах, неспокої, страхах, порушеннях сну й апетиту. Доктор Карлл вважає, що онлайн-переслідування може завдавати більш сильний вплив на психіку, ніж традиційне офлайнове, - через неможливість сховатись, доступності інформації в мережі для всього світу та можливості в переслідувача не залишати жертву в спокої в будь-який час доби.
Згідно слів дослідниці, сьогодні в 40% нездорових відносин (в яких один партнер підпорядковує або принижує іншого) присутні онлайн-елементи - закидання повідомленнями в соціальних медіа та поширення в мережі інформації про партнера, яку той не хотів би розкривати. 20% онлайн-переслідувачів дошкуляють жертвам через соцмережі; 34% студенток і 14% студентів зламували пошту партнерів.
У декількох американських штатах всерйоз обговорюється питання про те, щоб ставити ситуацію переслідування з ніг на голову, використовуючи сучасні технології. Крім судових приписів, що забороняють переслідувачам наближатися до жертв на певну відстань, пропонується примушувати їх носити GPS-браслети, а на смартфони потерпілих встановлювати програмне забезпечення, яке буде вести моніторинг місцезнаходження агресорів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Переслідування істориків: на Сумщині звільнено дослідника Голодомору та ОУН-УПА
Ще одна доповідь на ту ж тему була зроблена Йо-Джу Чунгом з Університету Кьєн Ір (Південна Корея). Проведене 2009 року дослідження феномену онлайн-цькування охопило 1112 учнів 12-19 років з Сеулу і провінції Кьонгідо. Діти та молодь заповнювали анкети з питаннями про досвід онлайн-цькування, самопочуття та управління емоціями.
36% з учасників дослідження відзначили, що за останній рік піддавалися веб-переслідуванням, відчуваючи при цьому смуток, а також почуття самотності, фрустрації, безпорадності й невпевненості в своєму оточенні. Намагались аналізувати, що відбувається і (або) звинувачуючи себе, переживали сильніший стрес, ніж ті, хто в міру сил не сприймав всерйоз те, що відбувалось. Найгірше для жертв онлайн-цькування було те, що на образи вони не мали змоги відповісти (наприклад, в блогах із закритими коментарями), або анонімних наклепах.
2 
1
Коментарі