В Україні розпочалось свято Івана Купала. Це традиційне дійство, яке відзначають слов'яни в ніч з 6 на 7 липня. Свято має дохристиянські корені.
Головні атрибути свята — це Купало й Марена. До цього свята молодь заздалегідь старанно готувалась: робили опудало, готували деревця, називали їх "Мареною" або "Купалом". За звичаєм, це дві уквітчані гілки, подібні до людських фігур. Довкола опудал дівчата та хлопці водять таночки й співають ритуальні купальські пісні.
Також незаміжні дівчата плели з живих квітів вінки. До них прикріплювали і запалювали свічки. Вінки із свічками пускали на воду, а хлопці намагались згодом зловити їх. Якщо хлопцю вдається зловити вінок коханої, діставшись до нього вплав чи на човні, це вважається доброю прикметою для їхньої подальшої спільної долі.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Звичай перестрибувати парами через купальське вогнище є відгомоном давнього обряду
Обов'язково в ніч на Івана Купала розкладається велике вогнище, через яке стрибають молоді поодинці або в парі. Купальське вогнище, згідно з переказами, має велику міфічну силу. Через нього стрибають всі, проходячи таким чином своєрідний ритуал очищення. Так, вважалось, що коли дівчина і хлопець, які кохають один одного, узявшись за руки, стрибають у парі через вогнище, і їх руки залишаються з'єднаними, то вони, побравшись, все життя проживуть разом.
Крім того, із святом Купала пов'язане повір'я про цвіт папороті, котрий нібито з'являється в купальську ніч. За легендою, папороть цвіте лише одну коротку мить найкоротшої у році ночі під Івана Купала. Здобути цю квітку досить важко, оскільки її береже від людей нечиста сила.
Страхітливі народні перекази про її витівки використав у своєму оповіданні "Вечір напередодні Івана Купала" видатний письменник Микола Гоголь. За легендою, той, хто має цвіт папороті, може розуміти мову будь-якого створіння, може бачити заховані в землю скарби. Володар заповітної квітки також міг у ніч напередодні Івана Купала бачити, як ходять лісом дерева й стиха розмовляють між собою.
3 
1
Коментарі
7