Як повідомляє газета Stern, психолог прийшла до такого висновку, фотографуючи людей, яких тільки що полоскотали. На думку Харріс, обличчя таких людей були спотворені гримасою страждання.
Дослідниця нагадує, що римляни використовували лоскіт як тортури. У Середньовіччі теж удавалися до цього методу: голі ступні ніг жертви фіксувалися, і кожен, хто проходив мимо, міг полоскотати їх.
Учені встановили, що навіть шимпанзе і щурі бояться лоскоту, але навіщо це потрібно, до цих пір незрозуміло. Чарльз Дарвін свого часу припустив, що лоскіт укріплює соціальні зв"язки. У свою чергу Кристина Харріс, що займається дослідженням природи цього феномена, переконана, що лоскіт є рефлексом, покликаним захистити особливо вразливі місця на нашому тілі.
Якраз там, де на тілі розташовані особливо чутливі місця, нам особливо лоскітно: на животі і в районі талії, де розташовані важливі органи, а також в пахвовій западині і на ступнях, - відзначає Фактnews.
Втім, учених до цих пір бентежить той факт, що цей рефлекс не зник в ході еволюції.
Лоскіт сприймається мозком як роздратування ззовні - а всяка зовнішня дія може бути ворожою і її потрібно уникати. Тому ми інтуїтивно ухиляємося, коли нас лоскочуть. Імовірно, саме тому ефект лоскоту нівелюється, коли людина намагається сама себе полоскотати: все, що виходить від нас самих, не представляє для нас небезпеки, і організм це просто ігнорує.
Нагадаємо, раніше вченим вдалося встановити, що коли людина намагається сама себе полоскотати, у неї відключається ділянка мозку, відповідальна за обробку тактильних відчуттів. Дослідники відзначають, що при зовнішній дії мозок ніколи не відключається, повідомляє korrespondent.net.
6 
1
Коментарі