Дмитрів день: що треба зробити жінкам, у кого чоловіки - військові

26 жовтня українці вшановують одного із найбільш шанованих святих - Димитрія Солунського. Це християнський святий-великомученик кінця ІІІ–початку IV століття.

Gazeta.ua розповість, що відомо про святого і які заборони діють в день вшанування.

Хто такий Димитрій Солунський

 

Народився у грецькому місті Солунь (Фессалоніки, тепер - Салоніки) у римській сенаторській родині (за деякими версіями, сім'я мала слов'янське походження). Його батьки були таємними християнами, тож Димитрій був охрещений і одержав християнське виховання. У 305 році імператор Галерій, вступивши на престол, призначив Димитрія проконсулом Фессалонікійської області і дав особливе завдання викривати та знищувати послідовників Ісуса Христа. Проте він сам одразу ж заявив, що є християнином, і став відкрито навчати мешканців Фессалонік християнській вірі, водночас викорінюючи ідолопоклонство та поганські звичаї. Його прикладом захопилися і перейнялися чимало римських підданих.

Коли імператор дізнався про це, вирішив, повертаючись із походу у Причорномор'я, вести свою армію через Фессалоніки, щоб винищити християн. В той час Димитрій наказав роздати своє майно убогим, а сам у пості й молитві очікував мучеництва. Перед імператором він сміливо визнав свою віру, за що його кинули до в'язниці.

Тим часом у місті відбувалися ігри гладіаторів, під час яких борець Лій скидав із високого помосту на списи воїнів переможених ним християн. Тоді солунський юнак Нестор, прийшов до в'язниці і попросив у Димитрія благословення на боротьбу з Лієм. З цим благословенням він здолав непереможного борця і скинув його на списи.

Розгніваний імператор наказав стратити святого мученика Нестора, а також віддав наказ проколоти списами святого Димитрія. Сталося це 306 року. Тіло мученика було викинуто на їжу диким звірам, але побожні солунські християни взяли тіло й поховали його. У IV столітті над могилою святого звели базиліку, а в 412-413 роках іллірійський вельможа Леонтій на згадку про порятунок його від паралічу побудував першу велику церкву. Вівтарна частина храму була розташована над імовірним місцем поховання святого, і при її будівництві було знайдено мощі святого Димитрія. Тіло святого було знайдене нетлінним, а його кості видавали пахуче миро, яке зціляло недужих.

Святий Димитрій сприймався як захисник вітчизни, патрон військової справи, воїнів і лицарства поряд зі святим Юрієм. У візантійських текстах великомученик часто називається побідоносцем, оскільки більшість чудес Дмитрія пов'язані з посланням військової допомоги. З його іменем також пов'язаний день поминання померлих, яке відзначає Православна церква України - Дмитрівська поминальна субота.

На Русі вшанування великомученика Димитрія розпочалось відразу після хрещення - вже в XI столітті у Києві був заснований Дмитрівський монастир, відомий нам пізніше як Свято-Михайлівський Золотоверхий монастир. Звів його син Ярослава Мудрого великий князь Ізяслав, що був охрещений під іменем Дмитра.

Пам'ять святого Димитрія Солунського з давніх часів була пов'язана з подвигом воїнів, патріотизмом і захистом рідної землі. Цьому святу приписують і багато народних прикмет.

Прикмети та традиції

У народі цей день також називають Дмитровим днем. За традицією, 26 жовтня заведено вшановувати воїнів і молитися за їхню безпеку. У давнину жінки проводжали чоловіків на службу, а в церквах молилися за їхнє здоров'я і захист.

 

Також вважається, що свято сприятливе для медичних процедур та лікування.

День святого Дмитра є поминальною датою. Цього дня ходять на кладовище, наводять порядок на могилах рідних, садять квіти та моляться за упокій душі. Особливу увагу приділяли могилам воїнів, полеглих у боях.

Якщо 26 жовтня випав сніг, то весна буде холодною.

Червоний схід сонця вказує на сильний вітер, а пітні вікна - на настання холодів.

Що заборонено у Дмитрів день

Не варто прибирати вдома, мити підлогу чи замітати, щоб не "вимести" добро з оселі.

Також не варто брати до рук незнайомі предмети, щоб не накликати біду.

×