У столичних салонах мобільного зв"язку телефонів із монохромними чорно-білими екранами можна нарахувати близько 20. Такі мобілки коштують найдешевше. Частіше зустрічаються кольорові дисплеї: STN, UFB і OLED. А на сучасні моделі ставлять TFT-екрани.
Чорно-білі дисплеї залишилися на старих моделях. У сучасних телефонах їх використовують як додаткові зовнішні екрани на розкладачках. Такі мають "Сіменс CFX65" та "СоніЕрікссон Z300". Ці екрани вигідні тим, що витрачають мало енергії, тому мобільний довше працюватиме без підзарядки. А ще — такі не дають відблисків, на них завжди чітко видно букви.
— У мене кілька років "Нокія 1100" з чорно-білим екраном, — розповідає 67-річний пенсіонер Микола Чубарь. — Син купив новий телефон і мені приніс свою стару "Моторолу" з кольоровим дисплеєм. Нікудишня! Геть не видно, хто дзвонить. Сонце на ній відсвічує, доводиться рукою від променів прикривати. Трубку тримав перед очима. Бо трохи повернеш убік — і зображення зникає.
Чоловік вирішив залишитися зі старою "Нокією".
— У тієї "Мотороли" був STN-дисплей, — припускає експерт магазину "Ельдорадо" біля столичного метро Петрівка Володимир Волошин, 26 років. — Мобілки з такими екранами трохи дорожчі, ніж трубки з чорно-білими. Вони теж беруть мало заряду акумулятора. Однак картинки мають погану якість.
STN-екран не підходить для перегляду відео
Зображення на STN-дисплеї змінюється дуже повільно. Тож вони не підходять для перегляду відео. Для зйомки краще використовувати яскравіші й швидші UFB-екрани. Найчастіше такі зустрічаються в бюджетних телефонах "Самсунґ" і "СоніЕрікссон".
Ще один тип дисплеїв — OLED. Нині їх ставлять тільки на телефони "LG" і "Самсунґ". Спершу такий екран був на моноблоці "Самсунґ Х120". А потім з"явилися зовнішні — на розкладачках цього самого виробника: "Е700", "Е720", "Р730". Такий тип дисплея і на солідній розкладачці "Z700" з екраном, що обертається.
— Я задоволена своїм "Z700", — каже 28-річна столична юристка Наталія Головіна. — Хоча спершу дивилася на 3-мегапіксельну камеру й багатофункціональність, а не на екран. Та мені пощастило: зовнішній — яскравий і контрастний. Коли трубка лежить на робочому столі, мені завжди добре видно, хто дзвонить. От, наприклад, у моєї колеги розкладачка "Моторола V3". Під таким же кутом вона нічого не бачить на екрані.
OLED-дисплеї добре передають кольори і мають чи не найвищу яскравість. Вони витрачають небагато енергії. Мінус один — працюють недовго. За рік такий екран може вийти з ладу. Власникам трубок з OLED-дисплеями треба на ніч їх вимикати.
Нині найчастіше ставлять TFT-дисплеї. Такі мобільні — найдорожчі: лише екран коштує від 350 грн. Вони виграють у контрастності, яскравості, передачі кольорів. І зображення на них видно під будь-яким кутом. За словами студента КПІ Олександра Закотея, 20 років, єдиний їхній мінус — високе енергоспоживання.
— У мене смартфон "Нокія N70", — розповідає хлопець. — У нього TFT-дисплей. Фотографії й малюнки дуже чіткі, кольори натуральні. І відео не "пригальмовує". Але якщо я часто переглядаю фільми й відеоролики, швидко сідає акумулятор. Через 2–3 дні заряджаю. Без відео трубка пропрацює й 5 днів.
TFT-екрани використовуються на мобільних іміджевого та бізнес-класу, в усіх смартфонах. Основна проблема: у таких дисплеїв виходять з ладу окремі ділянки — пікселі. Вони перегорають і оновити їх не можна. Маленьких темних крапочок із часом стає все більше.
3 
1
Коментарі