Уперше українські археологи змогли побачити, що лежить на чорноморському дні. Відеокамери апарата "Геркулес", установленого на американському судні "Ендевер", досягнули глибини 2000 метрів.
Наприкінці травня закінчилася перша спільна українсько-американська "Чорноморська експедиція-2006". Її організував наш Інститут археології НАНУ, а підтримав і профінансував Інститут археологічної океанографії університету Род-Айленд у США. Кілька днів у складі експедиції провів і американський дослідник Роберт Баллард. Саме він виявив місце катастрофи знаменитого "Титаніка".
— За місяць ми зробили рекордну кількість відкриттів, — розказує Сергій Воронов, керівник експедиції від України, директор Державного підприємства "Департамент підводної спадщини України". — Ми виявили 494 об"єкти, кожен з яких має історичну цінність і потребує детального дослідження. Роботи ми собі напрацювали на два життя вперед. Для порівняння, за шість років дослідження вод біля Туреччини та Болгарії археологи віднайшли всього шість більш-менш цікавих об"єктів.
Учасники експедиції лише розпочали дослідження морського дна і за його результатами планують створити археологічну карту дна вздовж Південного узбережжя Криму — від Херсонеса, на місці якого зараз стоїть Севастополь, до мису Меганом, що неподалік Судака.
Вартість одного дня експлуатації дослідницького судна "Ендевер" з усім обладнанням коштує $40 тис., а підводного апарата з дистанційним керуванням "Малий Геркулес" — $1,5 мільйона.
Завдяки цьому обладнанню археологи виявили кілька середньовічних кораблів, літаки, вертольоти та судна Першої та Другої світових воєн, міноносець "Дзержинський".
— Ми знайшли його зовсім випадково, — каже Сергій Воронов. — Це героїчне судно, одне з десяти, яким надано статус братських могил. 1942 року він підпливав до оточеного Севастополя і підірвався на радянській міні. Із 300 осіб екіпажу вціліло лише 27. Дотепер про долю корабля та його стан нічого не було відомо.
— Однією з найзахопливіших знахідок став візантійський корабель ІХ століття, на борту якого майже в ідеальному стані збереглося близько двох сотень старовинних амфор таманського типу. Їх використовували для перевезення вина та олії, — розповідає Денис Козак, заступник директора Інституту археології НАНУ. — Колись, саме в районі дослідження, пролягали важливі торговельні шляхи з Греції, Риму, Візантії.
Свої глибоководні обстеження вчені планують продовжити вже в травні-червні наступного року. Проте — до того часу необхідно створити лабораторію зі збереження, чи, як кажуть археологи, консервації знахідок, та музей у місті Балаклава. Українських коштів на фінансування проекту не передбачається, весь тягар перебере на себе американська сторона.
Чорне море колись було озером
Принаймні так вважає американський вчений Роберт Баллард. Він висунув гіпотезу: приблизно 7,5 тис. років тому піднялися води Світового океану. Потужні хвилі прорвали Босфорську перемичку і сполучили Середземне море з Чорним, яке на той час було прісним озером. Вода піднялася і затопила поселення чорноморського узбережжя. Відтоді в міфології багатьох народів з"являється сюжет про Всесвітній потоп.
2000 року експедиція Балларда відшукала на дні Чорного моря поблизу турецького міста Синоп чотири затонулі кораблі і рештки поселень. Це, на думку вченого, й підтверджує його здогад про потоп.
Через великий вміст сірководню в донному ґрунті Чорного моря навіть найдавніші знахідки добре зберігаються. Тому Баллард сподівається знайти докази своєї гіпотези й поблизу Криму.
Учений народився 1942 року в місті Уїчіто, штат Канзас. У дитинстві мріяв стати капітаном Немо з роману Жуля Верна. Під час війни у В"єтнамі служив на флоті морським геологом. Одержав науковий ступінь доктора геофізики в університеті штату Род-Айленд. 1985-го був керівником експедиції, яка відшукала на дні Атлантичного океану лайнер "Титанік", який затонув у 1912 році. Найбільшим успіхом Балларда вважають відкриття гарячих джерел на океанічному дні, які формують унікальний клімат Галапагоських островів.
3 
1
Коментарі