Київському ботанічному саду імені Гришка та Нікітському в Ялті подарували по саджанцю найдавнішого на світі дерева — Wollemi Nobillis, або волемії. У ботаніці знахідка волемії, яку називають "живою скам"янілістю", стала найбільшою сенсацією ХХ століття.
У природі лишилося 100 волемій — в австралійському Національному парку "Волемі".
Це дерево належить до родини араукаріїв, види якої росли у мезозойську еру. Тоді, 200 млн років тому, на планеті був лише один континент — доісторична Гондвана. Австралія ще не відділилася від Антарктиди, а по Землі ходили динозаври. Останні не пережили зіткнення планети з метеоритом 65 млн років тому, а волемія вистояла. Проте ще через кілька мільйонів років Австралія змістилася на північ, клімат змінився, і волемія почала зникати. Квіткові рослини витіснили види родини араукаріїв.
Вважалося, що всі вони вимерли. Але 10 грудня 1994 року вчений Девід Нобл в районі Блакитних гір, за 150 км від Сіднею, спустився на тросі в ущелину завглибшки 400 метрів. Його зацікавили дивні дерева, які він там помітив. Вони росли в затінку, куди сонце потрапляє лише одну годину на добу, мали багато стовбурів і темно-зелене листя, ніби у папороті. Кора нагадувала шоколадний крем під час кипіння. Нобл зірвав одну гілку. Аналізи підтвердили, що ця рослина зникла два мільйони років тому. Її назвали на честь парку, де знайшли, та Девіда Нобла. На мові австралійських аборигенів слово Wollemi означає "будь уважним".
Волемії потім виявили ще у двох ущелинах. З"ясувалося, що всі її стовбури — а в одного дерева їх було аж 160 — ростуть із одного кореневища. Саме завдяки цій особливості вид і зберігся, вважають ботаніки.
— Коли один стовбур відмирає, молодші стебла його заміщають, — каже Кеті Оффорд, садівник Королівського ботанічного саду Сіднея.
Вік коріння однієї з волемій в ущелині Нобла був близько 2000 років. Адміністрація парку приховує місцезнаходження ущелин — мовляв, людина може легко зашкодити волемії. Тому, хто без дозволу спробує подивитися на неї в природному середовищі, доведеться заплатити $133 тисяч штрафу. Лише декілька вчених мають дозвіл відвідувати заповідні місця. Перед тим дослідники змінюють одяг і навіть миють ноги, щоб не занести із собою хвороби, яка може стати для рослини смертельною.
Тому, хто спробує подивитись на волемію в природному середовищі, доведеться заплатити 133 тисячі доларів
1997 року була заснована фірма "Сосна Волемія Інтернейшнл". З дозволу парку вона розводить і розповсюджує рослину по світу. В квітні цього року саджанець подарували Празькому ботсадові у Чехії, зараз — двом українським. На черзі — Словаччина.
Саджанцям, які нині приживаються в Україні, по 2–3 роки. Заввишки вони 50–60 см, схожі на сосну. За рік можуть вирости від 30 см до метра.
Столичні ботаніки поки що належно не оцінили подарунка австралійців.
— Стоїть у горщику якась ялиночка. Поливаємо її, щоб не засохла, — каже доктор біологічних наук Наталя Денисевська з відділу ґрунтових рослин Київського ботсаду.
А кримські дендрологи досі розбираються з англомовною інструкцією про те, як доглядати за волемією.
1 
1
Коментарі
1