— Птахам, які залишилися у нас зимувати, не страшний холод. Їхнє пір'я на зиму ущільнюється, тримає високу температуру тіла. Але коли випаде сніг і льодова кірка вкриє дерева, їм ніде буде знайти поживу, — каже львівський орнітолог Андрій Бокотей, 45 років. — Харчуються здебільшого личинками з-під кори дерев та опалого листя. Великі птахи без їжі можуть протриматися два-три тижні, а от малим важко. Синиці від голоду гинуть через кілька годин. Мусять їсти часто, бо в них дуже швидкий обмін речовин.
Орнітологи підрахували, що з 10 синиць до весни доживає лише одна. Рятує популяцію велике потомство. Відкладають яйця двічі — навесні та влітку. За сезон вилуплюється до двох десятків пташенят.
35-річний Андрій Кохалик у п'ятницю 16 грудня по обіді встановлює годівницю у парку Горіховий Гай у Львові.
— Підгодовую найуразливіших — синиць і горобців, — говорить. — Часто голуби можуть забирати в них їжу або занести якісь інфекційні хвороби, тому роблю малі отвори.
Найчастіше бачив узимку в місті голубів і граків. Рідше — дятлів, повзиків, дроздів.
— Снігурі через потепління до нас не долітають. Горобців майже немає. Їх знищили яскравим світлом прожекторів та звуками салютів. Колись вони могли ховатися у прибудинкових кущах, а зараз замість них високі муровані паркани.
Насипає на дно пляшки суміш сирого соняшникового насіння, вівса, подрібненого волоського горіха. Застерігає не годувати крихтами чорного хліба, солоною їжею, смаженим насінням. Пташиний шлунок такого не перетравить, вони можуть померти.
— Синиці кмітливі — якщо всередину пляшки на нитці підвісити шматочок сала, спершу намагається клювати через пластик. Згодом сідає на горло і витягує нитку дзьобом, притримує її лапою, доки не добереться до їжі.
У ясні неморозяні дні синиці зранку ненадовго прилітають до годівниць, а потім вирушають збирати комах. Варто одній знайти заснулу гусінь у дереві, як одразу злітаються інші.
— У морозяні ночі зграйки синиць залазять у дупла, щілини будинків і сплять, тісно притулившись одна до одної. Утворюють пухнасту кулю, з якої стирчать хвости.
Ці пташки чутливі до змін погоди. У січні морози посилюються, але світловий день збільшується. У сонячну погоду синиці починають співати. Зграї на початку весни налічують до півсотні птахів. Та постійно рухаються, часто висять на гілках донизу головою. Коли лазять по деревах, допомагають собі крилами і хвостом. Знайдений харч притискають лапами до гілки, тоді роздзьобують на частини та їдять.
3 
1
Коментарі
2