Зі станції "Академік Вернадський" повернулася 22-га Українська антарктична експедиція. На острові Галіндез, де базується станція, рік перебували 12 осіб. П'ятеро займалися системою життєзабезпечення. Це кухар, механік, лікар, системний адміністратор і адміністратор зв'язку. З науковців поїхали метеорологи, біологи та геофізики.
— Біологи мають спільний із поляками, аргентинцями, австралійцями й американцями проект. Досліджували популяції пінгвінів на материку. Метеорологи вивчали озонову діру. Також проводили медико-біологічні дослідження. Біологи працювали спільно з лікарем. Він щодня вранці та ввечері вимірював членам експедиції тиск і температуру. Медик аналізував, як магнітні бурі, коливання атмосферного тиску впливали на стан нашого здоров'я, — розповідає керівник Української антарктичної експедиції 60-річний Віктор Лук'янченко. Це шоста експедиція науковця. Уперше поїхав в Антарктиду 2002-го.
Безперервно українські дослідники працюють на станції з 1996 року. Члени експедиції проводять в Антарктиді геофізичні, медико-біологічні та гідрометеорологічні дослідження.
Із 2011-го ведуть роботу над створенням морських природоохоронних районів. Вивчають місцеву флору та фауну. Під час експедиції сім разів занурювалися під воду.
— Знайшли кілька нових видів рідкісних тварин. Вони зараз на стадії опису. Їх назвати не можу, це таємниця, — говорить морський біолог 51-річний Андрій Утєвський. — Щоб довезти тварин в Україну, заморозили їх до 20 градусів у 96-відсотковому спирті. Тут у лабораторіях робитимемо молекулярно-генетичний аналіз для реконструкції їхніх еволюційних процесів. Дослідження можуть тривати від кількох місяців до кількох років.
За останні 65 років середня температура повітря в Антарктиді підвищилася на 3 градуси.
Це вплинуло на зміну території проживання пінгвінів на материку. Поблизу станції живе колонія з 800 гніздових пар. Їх три види: антарктичні, віслюкові пінгвіни і пінгвін Аделі.
— 50 років тому на станції переважали пінгвіни Аделі. Але підвищення температури на 3 градуси спровокували зменшення популяції цих "холоднолюбних" тварин. Натомість щороку збільшується популяція "теплолюбних" віслюкових пінгвінів. Такі переміщення свідчать про потепління на всій земній кулі, — каже біолог Віталій Смаголь, 45 років.
На материку українські дослідники зафіксували розширення площ квіткових рослин, зокрема щучника антарктичного і перлинниці. До стрімкого розповсюдження рослинності призвели теплі сезони.
— Ці рослини унікальні тим, що вижили в суворих умовах Антарктиди. На материку ми зібрали їхнє насіння. Тут висадили його на агарі — витяжці з водоростей, із додаванням поживних речовин, — каже біолог Іван Парнікоза, 36 років. — Щучник проростав майже тиждень. Він заввишки 15 сантиметрів. У лабораторії дослідимо, за рахунок чого рослини змогли адаптуватися до клімату. Якщо виявимо ці гени й біохімічні механізми, їх можна передати іншим культурним рослинам. І цим підвищити їхню живучість.
Коментарі
1