Перед заморозками збирають на городі перець. Стебла зі ще недостиглими плодами  виривають із корінням. Збризкують їх 1-процентним розчином мідного купоросу, розвішують на мотузках у підвалі. Вінничанка Олеся Бойко, 58 років, таким чином до зими має на столі свіжий перець.

— До самих морозів тримаю на кількох стеблах найбільші та найстигліші перчини, — каже Олеся Володимирівна. — Щоб вони дали добре насіння, влітку общипую верхівки рослин. Усі соки вони віддають насінникам, тому інші перчини повільно достигають. Зелені  плоди доходять вже у погребі. Стиглий перець зберігаю в пакетах із дірками в холодильнику. Там він не псується місяць.

Насіння господиня витрушує із сухих плодів, розкладає на газетах на підвіконні. Потім кладе в картонну коробку чи полотняний мішечок. Ховає у холодне сухе місце. Насіння перцю придатне три роки.

Людмила та Костянтин Сенкевичі із села Свердловське Кобеляцького району вивели шість сортів солодкого перцю. У своєму господарстві вони вирощують овочі без застосування пестицидів та хімікатів.

— Про наш перець знають по всій Україні. Він великий, смачний, довго зберігається, — каже Людмила Йосипівна. — Перший раз посадили перець невдало, бо висіяли насіння у відкритий ґрунт. Урожай був поганий. Одні рослини виросли чахлими, інші — збуяли й не дали плодів. На другий рік ми вже посадили перець із розсади. Зібрали багато врожаю.

Сенкевичі купували на ринку звичайне насіння і з року в рік відбирали з вирощених рослин найкращі плоди. Із них брали нове насіння. Хотіли виростити такий перець, щоб був смачний, і врожайний, і хворобами не вражався.

— Відбирали так перець майже 20 років. Нові сорти назвали на честь своїх онуків — "Богдан", "Вероніка", "Анастасія", "Людмила", "Маринчин язичок". Шостий сорт за його великі розміри назвали "Червоним гігантом". Одна перчина заледве влазить у дволітрову банку. Гігант виростає на 500–700 грамів.

Пенсіонери-городники хочуть запатентувати свої перці, але їм для цього потрібно 20 тис. грн на реєстрацію кожного сорту.

— Щоб на городі не росли бур'яни і в ґрунті довше трималася волога, ми мульчуємо  свої грядки. Посипаємо землю соломою, бажано тою, яка вже почала пріти. Перед цим  риємо на городі канавки глибиною десь на 10 сантиметрів, висаджуємо в них розсаду і засипаємо соломою.

×