Наприкінці січня та на початку лютого садівники пророщують на саджанці виноградну лозу. 40-річний Микола Білик із селища Олександрівка на Кіровоградщині має в саду сім сортів винограду. Всі кущі виростив удома із гілок.
— Сорти Лора, Наталі, Кеша й інші пророщував на котлі, — пояснює. — Уся хитрість теплолюбивих сортів у тому, що лоза дуже вередлива й викидає коріння при температурі води близько 30 градусів. Якщо лозу поставити наполовину чи глибше у воду, може корінці й не випустити. Лише дасть паростки листя.
Восени перед заморозками обрізає лозу. Обирає найтовщі пагони, що виросли за рік. Ріже їх із двома міжвузлями. Це потовщення, на яких формуються бруньки. Під нижнім, що дасть корінці, залишає 2 сантиметри деревини. Зберігає пригорнуті піском заготовки у погребі або в поліетиленовому пакеті — в холодильнику.
Перед пророщуванням трохи шкрябає міжвузля ножем — це стимулює лозу. Пагони ставить у скляний посуд. Наливає на дно 3-4 см води, щоби покривала нижнє міжвузля.
— Щодня стежимо з дружиною за виноградом, підливаємо в банку, коли випаровується. За три-чотири тижні мають показатися білі паростки корінців. Одразу пересаджую в ящики із землею й виставляю на вікна. Якщо корінці переростуть у воді до кількох сантиметрів, то при посадці їх можна зламати.
Купує ґрунт для розсади або змішує городній із перегноєм. Висаджує в саду в квітні чи травні, коли вже не може бути заморозків. Обирає найсонячніше місце. Садить на глибині півметра, на відстані 4 м між кущами. Тоді коренева система буде потужніша.
2 
1
Коментарі
2