— Лабораторія вміщується у велику сумку. Спакував і поїхав на поле. Там усе розклав, зірвав листочок. І досліджую — чого, наприклад, буряки не ростуть, — каже 67-річний агрохімік, кандидат сільськогосподарських наук Броніслав Котвіцький із селища Рокині на Волині.
Діагностику проводить за 13 показниками. Визначає, чого рослині бракує, якщо не росте чи жовтіє.
— На виїзд викликали у Вінницьку область, спасати цукрові буряки. В Шепетівці овочі тестував, а в Криму — виноград. Найчастіше замовляють фермери. Було, під 100 гектарів буряків пожовтіло. Зробив діагностику, внесли потрібне живлення. За тиждень поправилися.
11 років обслуговує місцеву агрофірму. За півтори години визначає, які й коли потрібні добрива.
— Листок із рослини розтираю з розчином. По черзі додаю різні реактиви. Дивлюся крізь мікроскоп, як листочок реагує. Капнув азоту й бачу: активність фотосинтезу зростає. Значить, у ґрунті його бракує. Це перший етап. Потім визначаю норми внесення добрив. Беру до уваги тип ґрунту, сорт рослини, клімат і що чекає господар. В одному періоді треба, щоб листя швидше росло. В інших — аби збільшувався коренеплід, вищою ставала цукристість. 15–20 днів минуло — і знову треба спитати рослину, що їй треба.
Цю методику вчені розробили у минулому столітті. Броніслав Котвіцький вивчав її 40 років. З них 11 удосконалював. Розробив схему підбору добрив. Через свої руки пропустив кілька тисяч листків.
— Можна протестувати картоплю, кукурудзу, пшеницю, ріпак, ячмінь, закрити слабкі місця в ґрунті. Якось рослині не вистачало трьох елементів. Усі в ґрунті були, лише бракувало кобальту. Через це пригальмовувалося їх надходження в рослину. Його треба 4–5 грамів на гектар поля. Спасли врожай.
За листком агроном може визначити, чого бракує цілому дереву. Зриває його із середньої частини крони. У нижній листя старе, з нього відтікають поживні елементи. У верхній — ще молоде. Містить багато азоту, бо росте. Не бере пожовклі й присохлі листки. Після дощу чекає два дні.
4 рази роблять діагностику рослини за час від сходів до збору врожаю. Це допомагає збільшити врожай до п'яти разів.
Листя на аналіз везуть у целофані
Броніслав Котвіцький досліджує свіжозірвані, неприв'ялі листки. Овочі, озимину виривають із корінням і цілим кущем везуть на аналіз. Аби не прив'янули, кладуть у целофан. У воду не можна, бо аналіз буде неточний.
— Вода розмиє в рослині справжній склад елементів. Треба тримати насухо. В целофані не в'яне. З корінням може зберігатися день. Окремі листочки з дерева чи великого куща — 3–5 годин. І то не в спеці. Температура має бути, як внизу холодильника — два-три тепла, — розказує Броніслав Котвіцький.
Якщо садівник чи фермер живуть далеко, агронома з лабораторією викликають на поле чи город.
3 
1
Коментарі