
— Штамбові троянди називаю готовим букетом на палиці. Цвітучі дерева виглядають, як пишні фонтани, — говорить Ілона Степанюк, 36 років, із села Вікторія Пирятинського району Полтавської області. — Звичні сорти вже не в моді. Ними нікого не здивуєш, а квітникарі весь час вишукують таке, чого немає ні в кого.
Кущ штамбової троянди виростає до 70–150 см. Крім форми, вирізняються сильним солодким ароматом. Сорт Корвет має великі червоні класичні квітки, а Барбара — махрові бордові. Сорти Ред Булл і Люксор зацвітають пишними квітами з білими серединками. Із-поміж інших виділяються жовті троянди Ландора й білі Вальс.
— Штамбові троянди менш делікатні, ніж чайно-гібридні. Піднімаються високо над землею, тому менше хворіють.
Вибирає саджанець зі стовбуром 1 см у діаметрі. На ньому має бути не менш як дві прищепи. Тоді крона розростеться пишна. Садить, як звичайні троянди. Форму крони підтримує обрізуванням. Проріджені кущі швидше нарощують бутони. Залишає по дві бруньки на гілці, решту обрізає. Робить це тричі на рік: навесні для формування куща, влітку для пишного цвіту, а восени — щоб підготувати до зими.
— Із зимівлею немає проблем, якщо підживлювати грамотно. З кінця липня не вношу азотних добрив. Це зупинить ріст пагонів. Натомість додаю фосфорно-калійні. Завдяки ним рослина поступово перестає цвісти й готується до холодів. Вони утримують воду, сприяють швидкому визріванню деревини.
Восени підживлює троянди домашнім органічним добривом. Бере бочку на 200 л. Кладе п'ять відер гною. Заливає до верху водою й настоює два тижні. Підливає під кожен кущ 4 л розчину.
— На початку серпня можна братися за розмноження троянд. Роблю це живцями. Відбираю тонкі нижні відростки з трьома-чотирма листками. Відрізаю навскіс. Різко, без рваних країв. Зрізана гілка повинна мати дві нижні бруньки й листок угорі.
Живці висаджує у ґрунт і прикриває скляними банками. За два місяці рослини вкорінюються і будуть готові до зимівлі.
— Троянди не можна садити на північній стороні. Там їм холодно. Люблять сонце, але не занадто багато. На ділянці хоч кілька годин треба тінь. Без неї вигоратимуть.
Коментарі