четвер, 11 травня 2006 18:23

Плоскоріз Фокіна робить більш як 20 операцій

Автор: фото: Ольга КЕРУСЕНКО
  Киянка Валентина Кутик на своїй ділянці в селі Проців на Київщині вчиться працювати з плоскорізом
Киянка Валентина Кутик на своїй ділянці в селі Проців на Київщині вчиться працювати з плоскорізом

57-річна Олена та 65-річний Максим Петрусевичі мають ділянку в селі Проців під Києвом. До землі люди звикли — на грядках працюють з дитинства. Пробували використовувати різний інвентар. Останні кілька років їхня улюблена "сапка" — плоскоріз Фокіна.

Новий городній інвентар з"являється на ринку не дуже часто. Винахідникам рідко вдається запустити у масовий продаж щось зручніше за сапку та лопату. Але десять років тому російський вчений Володимир Фокін винайшов новий пристрій — плоскоріз. В Україні його винахід активно продається три роки. Плоскорізи за технологією Фокіна має право виготовляти столичний "Клуб органічного землеробства" (представництва є в 37 містах України). Усі інші пристрої, на думку засновника клубу Миколи Трофименка, 40 років, — підробка.

— Плоскорізом можна робити більш як 20 операцій. Ним легко рихлити, мульчувати, формувати грядки, полоти, косити, підрубувати паростки й вуса, — пояснює пан Микола.

Диво-пристрій має вигляд тонкої, вигнутої крюком сапки, заточеної з обох боків. У наборі є великий і маленький пристрої. Правильно виготовити плоскоріз власноруч не вдасться, бо важливий кожен кут і вигин. До інструменту обов"язково додається інструкція, як його скласти і як ним працювати. А в клубі можна подивитися фільм про можливості плоскоріза.

— Коли почула про цей пристрій, подумала, що чергова брехня. Але дочка таки придбала плоскоріз. До нього треба прилаштуватися, зразу не виходить. Та за кілька днів навчилася ним працювати, тепер обробляю город утричі швидше, — хвалиться Олена Петрусевич.

Жінка розповідає, що її сусідка, 48-річна Валентина Кутик, побачивши пристрій, бідкалася, що вона "полює" за ним уже два роки і ніяк не може знайти.

На відміну від сапки, плоскоріз вимагає набагато менше зусиль. Ним не треба замахуватися, а слід просто "водити" по землі. У "Клубі органічного землеробства" дотримуються теорії, що землю взагалі не можна перекопувати. Мовляв, тоді порушується її структура. Тому замість лопати там і радять обробляти землю плоскорізом.

Щоб полегшити роботу, можна використовувати саджалку

У спеціалізованих магазинах із дрібного інвентарю вітчизняного виробництва продають вила, сапки та граблі. Польські, тайванські та німецькі фірми пропонують більший вибір. Щоб полегшити роботу на городі, можна використовувати пристрій для садіння (саджалку). На невеличкій ручці розташований металевий конусний "накінечник".

— Щоб не копати ямку для кожної насінини, треба просто "поштрикати" землю саджалкою. Тоді в лунку вкинути насінину. Засадите грядку швидко і рівненько, — каже заступник завідувача столичного магазину "Фермер" на вул. Межигірській, 55/20, Ігор Макаренко, 25 років.

Коли намагаєшся витягти з грядки одну-дві морквини, петрушку чи селеру, овоч зазвичай залишається в землі, а в руках — сама зелень. Таку "процедуру" зручно робити приладом для видалення коренів. Це жолоб 20 см завдовжки і три-чотири сантиметри в ширину. Встромивши його біля рослини, можна легко дістати корінець.

— А розпушувати землю зручно культиватором. Він "зубастими" колесами чудово це робить. Працювати ним легко — не треба часто замахуватися, як сапкою, — пояснює Ігор.

Спеціалісти вважають, що після дощу і кожного поливу землю потрібно розпушувати, щоб мати добрий врожай. У столичних магазинах можна підібрати розпушувачі — маленькі, як рука, і великі, розміром із лопату. Вони мають по три-вісім зубчиків і легко розпушують землю.

Скільки коштує інвентар

(у магазинах Києва, грн)

 Плоскоріз  45–65
 Культиватор  20–100
 Для видалення коренів  12–50
 Для садіння  12–55
 Розпушувачі  10–120


Висушуйте дерев"яний держак

Щоб городній інвентар служив довго, не лінуйтесь після кожного використання промити його водою. Якщо залишити знаряддя забрудненим, лезо швидко затупиться. На зиму всі інструменти треба ретельно почистити, насухо протерти та замотати у газету.
— Сапку чи лопату на дерев"яному держаку обов"язково просушіть. Інакше дерево швидко загниє і зламається, — радить Ігор Макаренко.

Саморобні сапки дорожчі за магазинні

На базарі біля метро Лісова в Києві майстри пропонують саморобні сапки (10–40 грн), культиватори (35–50 грн) та розпушувачі (15–25 грн).
— Щоб зробити добротну сапку, треба мати гарну сталь та станок. Я роблю сапки та розпушувачі вже років 30. Перші не дуже вдавалися, а зараз я спец, — каже Микола Зарідько, 58 років. Він продає із десяток сапок різних розмірів, по кілька культиваторів та розпушувачів.
Щоправда, в майстрів інструмент дорожчий за магазинний. Наприклад, сапки у крамничках коштують 5–20 грн.

Зараз ви читаєте новину «Плоскоріз Фокіна робить більш як 20 операцій». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

3

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути