— На відміну від картоплі, моркву зберігають не насипом, а укладаючи шарами. Інакше пов'яне чи погниє. А зимою доведеться купувати втридорога, — розповідає Клавдія Мартинчук, 62 роки, з селища Шацьк Волинської області. — Я пересипаю моркву торфом або вологим піском.
Розстеляє шар піску, поливає його зі шланга.
— Вологість повинна бути такою, щоб при стисканні не стікала вода. А грудочка має зберігати форму. Пісок зменшує випаровування вологи з моркви. Забезпечує рівномірну температуру. Також захищає від гнилі.
На пісок кладе шар коренеплодів. Так повторює кілька разів. Ящики розміщує на відстані 20 см від стіни. Ставить один на одного. По мірі висихання, верхній шар обприскує водою. Замість піску можна брати тирсу з ялини чи сосни.
— Морква довше лежить, якщо вирощена на чорноземних ґрунтах. Погано зберігається, коли росла за затяжної холодної весни, коливання температур чи недостатнього освітлення.
Розфасовує коренеплоди в мішки з плівки по 5–10 кг. Ставить їх на стелажі чи кладе на підлогу. Проколює в кількох місцях.
— Перед тим, як складати моркву на зиму без піску, її треба занурити в глиняну бовтанку. Має бути, як сметана. Глину змішують із водою. Занурюють моркву, виймають і складають у ящики, щоб обсохла. Це захищає від в'янення та хвороб.
Деякі городники заливають 200 г цибулі 10 л гарячої води. Дають настоятися 24 години і обприскують моркву перед закладкою на зберігання. Після цього коренеплоди треба просушити.
— Щоб не морочитися з розчинами, можна зробити сухе обприскування розтовченою крейдою. Її треба150 грамів на 10 кілограмів моркви.














Коментарі