— Баклажанів у мене на городі більше, ніж помідорів, — розповідає Олександра Фазікош, 37 років, із міста Горішні Плавні Полтавської області. — Цього року посадила сорт Альбатрос і була здивована. На кущах смолисто-чорні плоди виглядають, наче круглі дзеркала. Мають таку глянцеву поверхню, аж відблис­кують.

Баклажани Альбатрос важать 350–400 г. За формою подібні до груш. Довго лежать і легко перевозяться. Також має на ділянці сорт Дирижабль. Плоди темно-фіолетові, продовгуваті, вагою 700–900 г. Ці баклажани стійкі до інфекційних захворювань.

— Рома F1 — один із найврожайних сортів. Невибагливий, тому можна сіяти у будь-якій області. Першого року з куща зібрала 3 кілограми баклажанів. При квадратно-гніздовому способі посадки — 6 кілограмів. Ділянку поділила на квадрати і в кутках посадила розсаду. Так і поле не порожнє, і рослини отримають вдосталь сонця.

У плодів сорту Рома тонка й м'яка шкірка. Після повного достигання стає блискуча. Вони темно-фіолетові, довжиною до 25 см. На смак — без гіркоти. Всередині зерна дрібні, їх мало.

— Кому хочеться раніше посмакувати баклажанами, краще сіяти сорти Робін Гуд та Блек б'юті. Дають урожай на 110-й день від появи сходів. Один плід важить більше півкілограма. Це надійний сорт. Плоди зав'язуються навіть за негоди.

Найпізніше достигає сорт Мишко — через 145 днів після появи сходів. Має грушоподібні плоди вагою до 750 г. М'якоть біла, без гіркоти. Достигають сорти в різний час, хоча жінка їх сіє одночасно, на початку березня. Якщо посіяти раніше, треба буде додатково підсвічувати.

Від посіву до висадки у ґрунт має пройти більш як два місяці.

У контейнерах змішує піввідра перепрілого компосту, по 1/3 відра торфу та піску. Додає склянку деревного попелу та 2 ст. л. суперфосфату. Сіє насіння й присипає сумішшю. Через два місяці висаджує в ґрунт.

— Якщо посадити перерослу розсаду баклажану, вона сповільнює ріст.

Підживлює ділянку з баклажанами тричі за сезон — через два тижні після пересадки, після появи бутонів та в період дозрівання. Перше підживлення робить із нітрофоски. Сипле її 1 ч. л. у 5 л води. Друге — калієм і фосфором. Готує розчин із 3 ст. л. азофоски та 10 л води. Перемішує й поливає по 0,5 л на одну рослину. Після зав'язування плодів вносить під кущі розведений курячий послід — 1 л на 20 л води. Якщо є тільки перегній, то бере вдвічі менше води — 10 л.

×