Кроти бояться таблеток валеріанки

 

— Я зі своїм кротом говорю. Розказую, де в мене що посаджене. Де йому можна рити, а де не треба, — 47-річна Олена Почтарьова, голова Київського клубу органічного землеробства, переказує історії садівників свого клубу.

Навесні, щойно починає прогріватися ґрунт, на город виходить кріт. На грядках шукає їжу. Якщо раніше кротів виживали, то тепер садівники-органіки з ними не борються. Кажуть, що на кожному городі має бути кріт.

— Якщо правильна органіка, навали кротів не буде. Їм не буде що їсти. А як земля загид­жена різними личинками, то не дивно, що звідусіль злазяться кроти. Барометри якості ґрунту. Їх гонять, бо підривають корчі полуниць, розсаду капусти. Та рослини їх не цікавлять. Кріт риє, бо чує личинки хрущів. Нашестя буває в садівників, які почали переходити на органічне землеробство. Багато розкладають мульчі, й у ній розводяться черв'яки. Їх також більшає, коли перестають застосовувати хімікати. Кроти злазяться на запах черв'яків, до якого дуже чутливі. Коли риють, наче бульдозери, в їхні нори кладуть голови оселедців, собаче лайно. Найлегший і дуже дієвий спосіб — таблетка валеріани. Але кріт усе-таки санітар городу. Знищує личинки вовчків, капустянки, дротянки.

Помічником називає крота читач "ГПУ" з Івано-Франківська. В листі до редакції Василь Піша розповідає, що на 6 сотках землі має крота. Той так звик до людей, що влітку лазить по землі, коли полють город.

"На городі стояла торохтілка для відлякування крота. Той обрив її навкруги. Прибрали й побачили, що в тому місці було кубло личинок хруща. Так наш помічник вказав на шкідника. Завдяки кроту не маємо на городі личинок. На зиму риє хід у сарай і там чекає тепла. Туди ж перелазить перед тим, як має задощити. По тому наперед знаємо погоду", — пише Василь Піша.

4 години кріт риє ходи в напрямку, де скупчилися личинки чи миші. З'їдає їх. Потім 4 год. спить і знову шукає здобич. Без їжі живе не більш як 12 год. За добу з'їдає стільки черв'яків і личинок, скільки сам важить.

Весною в сад заманюють птахів

— У саду ­добре мати ­своїх ­птахів, — каже Олена ­Почтарьова. — Допоможуть очистити сад від комах і гусені.

Узимку розвішують годівниці й насипають їсти. Весною птахи залишаються в саду.

— Хто не заманював, може вивісити в березні шпаківні. Не прибивайте до дерев, а до шеста. Міцно прив'яжіть його до стовбура. Злегка нахиліть шпаківню вперед. Пташкам буде легше вилітати.

Шпаківню вішають так, щоб дірка льотка була за вітром. Якщо у неї більшість часу завіватиме вітер, птахи не поселяться.

×