— Як мене дістали ці кроти, — черкащанин 55-річний Петро Миколайович виносить з льоху в садок відро з землею. Із 12 земляних східців не засипані кілька знизу. — Оце так щовесни, за зиму по відер 20 наривають.
Таке почалося років сім тому, як пересадив малину ближче до льоху.
— Розкладав у ходи отруту, але її не торкають. Заливав воду, так уся в льох витекла. Порадили набити арматуру збоку кожного східця. Взяв електроди від зварки. Десь по 40 сантиметрів. Понабивав густенько, пальців на два один від одного. Рік було спокійно і знову те саме. Не знаю, що робити, бо ще льох завалиться, — розповідає.
У 57-річної Людмили Іванової із Черкас на дачі кроти перерили садок.
— Риють метро, а станції всі зверху, — жартує. — Чула, що в них схема подібна. Нам радили вставити в гірки палиці, а зверху надіти пластикові пляшки. Під час вітру вібрують, і кроти йдуть. Це неправда. Як рили, так і риють. Приїжджаємо у вихідні, зразу біжу до садка. А там суцільні гірки. Торік засохли молоді черешенька та яблунька. Особливо риють мокру землю. Як поллємо звечора, на ранок усе перекопано.
Сусіди порадили розкопати гірку і знайти канал. Плеснути туди бензину чи солярки.
— Паливо випаровується й розходиться по ходах. Ніби подіяло. Але потім вернулися. Шкода бензином забруднювати садок. Торік стояла з лопатою біля пенька. Бачу — земля ніби дихає. Підхожу, а воно вилазить. Як миша, тільки чорне і трохи більше. Не піднялася рука його вбити. За кілька секунд зник під землею, — каже.
Агроном 47-річний Сергій Іщенко із села Межиріч на Черкащині виливає кротів водою.
— Якось завівся у теплиці. Пробував хімікатами, шашками, тухлу рибу клав у ходи. Зникав та знов вертався. Кум порадив відливати їх водою. Вставив у хід шланг і ввімкнув. Кріт риє на глибині штика лопати. Бачу, ворушиться земля, я його лопатою — і викинув. Так спіймав трьох. Потім набридло.
Чоловік вивів кротів нашатирем.
— Не переносять цей запах. Обережно знімаю гірку землі, знаходжу хід. Туди ставлю відкриту пляшечку з нашатирем під кутом 45 градусів. Накриваю целофаном, щоб земля не потрапила, й обережно загортаю. Тільки так зробив, кроти зійшли з городу, — каже Сергій Іванович.
У кротів поганий зір, але відмінне чуття і слух. Рідко двічі потрапляють в одну пастку.
— Отруєні гранули чи зерна оминуть, закопають чи викинуть з нори. Не впадають у зимову сплячку, тому риють цілий рік. Їдять жуків, черв'яків і личинок. Бачив, як кріт рив, то з гірок по штук 20 черв'яків тікали. Так швидко, що аж розсміявся. По землі кроти бігають зі швидкістю 7 кілометрів на годину. А ще швидше зариваються. Якщо вискочив, є півхвилини, щоб його спіймати.
2 
1
Коментарі