В Інституті овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України створили полігон для випробування гібридів спаржі. Отримали її в провідних селекціонерів світу. За неї не платили. Взамін обіцяли розповідати про результати вирощування.
— До нас цього ніхто не робив. Аграрії отримають об'єктивну інформацію, бо ми нікого не розхвалюємо. Буде видно, за який сорт варто братися, а який збитковий. Досі фермери чули тільки реклами окремих компаній, — розповідає Тетяна Івченко, 40 років, завідувач лабораторії генетики та біотехнологій Інституту овочівництва та баштаництва. — Ідею полігону ми придумали з аспіранткою. Всю зиму писали листи електронною поштою в найвідоміші компанії. Вони надіслали нам безплатно насіння. Ми уклали угоду про співпрацю. Маємо їх інформувати про результати.
Зібрали 25 гібридів спаржі. Посіяли й стежать за розвитком. Після отримання врожаю визначать, які найкраще підходять для українського клімату. Щоб фермери знали, плантації якої спаржі найвигідніше закладати.
— Ми в Інституті не виводимо власних сортів, бо це займає 12–16 років. Там складна схема схрещування. В українських аграріїв немає часу чекати, а беруться вирощувати вже, доки є попит на цю культуру. Тому вибираємо найкращі з кращих. У спаржі багато нюансів. Наприклад, італійську невигідно садити, бо виростають довгі пагони. Ресторани не хочуть таку купувати, а просять середню.
Крім спаржі, в Україні популярні інші нішеві культури — батат, цибуля-шалот, артишок і кольорова картопля. Їх вирощують дрібні фермери, які не можуть конкурувати з великими компаніями. Продають малими партіями.
6 
35413
Коментарі