Англійські городи у XVI ст. були повні квітів та зелені. Сам Вільям Шекспір писав строфи "Гамлета" та "Ромео і Джульєти", працюючи над городиною та прогулюючись викладеними камінними плитами стежками, посеред кущів троянд.
Про це пише ladnydom.pl.
Родинне помістя Стратфордів над річкою Авон було звичайним двором, де можна було почути галас домашніх тварин - свиней та кур, місцем постійної тяжкої праці. У дитинстві митець жив у дворі, де росли цілющі зела, багато різнокольорових квітів та овочів. Курника чи стайні тут не було. Навколо дому росли окрім троянд іриси, мальви, ведмеже вухо, дельфІнІуми, був сад з плодовими деревами.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Картоплю називають іменами принцес Диснея
Запашні троянди в "Ромео і Джульєтті" є спогадом про той сад з дитинства, де росла зморшкувата троянда. Ще до початку XVIІ ст. троянди та інші кольорові квіти можна було побачити тільки у дворах англійських еліт. Тому їх перемальовували,прикрашали такими візерунками з квітів будинки.
У пізніх розповідях про життя Шекспіра згадують про квіти, які потрапляли в Англію з Близького Сходу - іриси, троянди, півонії, тюльпани, календула та з ними - тютюн.
А от 1913 році, в Америці, у парку, присвяченому Шекспіру висадили квіти, про яких автор згадує у своїй "Офелії" - первоцвіт, льон, рута, дика троянда, живокіст, орлики, гіркий полин та солодка айва. Цей парк розташований у Нью-Йорку, у Централ Парку.
3 
1
Коментарі