У більшості західних мов "православ"я" перекладається як "ортодоксія". Це спричиняє подеколи плутанину не меншу, ніж поняття "греко-католик". Кожного разу на Заході мені доводиться пояснювати місцевим ерудитам, що у нас в Україні немає п"яти мільйонів греків, а є лише п"ять мільйонів католиків грецького, тобто візантійського, тобто православного обряду.
Виходжу якось із бібліотеки в Парижі й натрапляю на старшу французьку пані, яка допитливо розглядає табличку на українській церкві.
— Ортодокси, — запитала вона, — це що, якась секта?
— Та ні, — сказав я і, як умів, розтлумачив їй особливості українського православ"я.
— L"Ukraine, l"Ukraine, — зраділа бабуся, — c"est la Russie!
— Та ні, — сказав я, майже як незабутній Леонід Кучма: — Це не Росія.
Ви — помаранчеві росіяни
І заходився знову тлумачити їй історію своєї загадкової країни — від Київської Русі й аж до помаранчевої революції.
Київська Русь не справила на неї жодного враження, козаччина теж. Зате від згадки про помаранчеву революцію бабусине обличчя проясніло:
— А, так! Розумію! — радісно вигукнула вона. — Ви — помаранчеві росіяни!
І поки я заціпеніло мовчав, бабуся щасливо потрюхикала вниз вуличкою.
Вона, схоже, й не запідозрила, що перевершила всіх іноземців, яких я зустрічав до цього часу. Навіть того американця, що років шістнадцять тому на моє скромне пояснення "Я з України" перепитав: "Бахрейн?"
— Та ні, — казав я, — не Бахрейн, а Юкрейн.
— Окей, окей, — погодився американець. — Але чому ти білий?
Тепер я знаю відповідь: бо така у нас секта. Грецька. Ортодоксальна. Помаранчева.
1 
1
Коментарі
2