У місті Самбір на Львівщині планують створити Меморіальний парк "Пам'ятай", перший спільний пам'ятник жертвам нацизму, комунізму та новітнім Героям.
Ідею створити такий меморіал вже десять років виношує ініціатор проекту, громадянин Канади Марк Фрайман, передає Прес-клуб.
В роки Другої світової війни на старому єврейському цвинтарі в Самборі нацистами проводились масові розстріли мирного населення. Батькам Фраймана вдалося вижити і вони емігрували.
"Це старовинне єврейське кладовище. І більшість тих, кого тут убили під час війни, були євреями. У квітні 1943 року 1200 єврейських чоловіків, жінок та дітей було зігнано на цей цвинтар і розстріляно. Всіх їх поховали у величезній братній могилі. Декого закопали ще живим. У 1944 році тут було розстріляно 17 українських борців з нацизмом. Також там знайшли свій останній спокій у липні 1945 року єврейські жінки та діти, які ховалися на цьому кладовищі. Їх там знайшли і знищили. Разом з тими українцями, які переховували ці єврейські родини. Крім того, там поховані поляки і роми, яких знищили нацисти, - розповідає Марк Фрайман.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Стало відомо, яким буде Музей Революції гідності у Києві
У 2008 році канадієць відвідав цвинтар і був вражений занедбаним станом могил. Він створив благодійний фонд і вирішив зайнятися створенням меморіалу. Перший його візит до місцевої влади Самбора був невдалим. Чиновники не захотіли його слухати. Перемовини з місцевою громадою забрали десять років. Теперішній міський голова Самбора Юрій Гамар зацікавлений у створенні пам'ятного місця.
"Проект підтримали і патріархи українських церков. З самого початку його підтримував і Любомир Гузар. Він писав листи, в яких висловлював свою думку про необхідність цього меморіалу. На жаль, його не дуже слухали, - повідомив священик УГКЦ з Канади отець Петро Галадза.
Крім бюрократичної тяганини, учасники проекту зіштовхнулися з іншими питаннями. На єврейському цвинтарі були поховані загиблі інших національностей. Тому місцеві активісти встановили на цвинтарі три хрести у пам'ять про розстріляних вояків ОУН.
Перед архітекторами і авторами проекту Міріам Гусевич та Пітером Майлсом виникло завдання поєднати у своїй пропозиції те, що ніколи не було поєднуване. За єврейськими канонами, на євейському кладовищі не може бути символів інших релігій.
Петер Майлс зауважив, що цвинтар розташований на території міста. Тому самбірчани просто там гуляють у вільний час.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У місті бордюри замінили надгробками
"Ми вирішили використати цей простір, щоби розповісти людям про те, що тут відбулося. Але розповідаючи про минуле, ми говоримо і про майбутнє. Тому ми вирішили зробити цю територію парком. Ландшафти можуть розповідати історії, - говорить він.
Архітектори кажуть, що їхній проект передбачає зберегти всі пам'ятники та пам'ятні знаки, які вже там встановлено. Марк Фрайман сподівається, що вже цього року на цвинтарі розпочнуть роботи.
В 1939 році єврейське населення Самбора налічувало десять тисяч. Під час нацистської окупації єврейське населення міста та навколишніх сіл було фактично винищене. Масові розстріли відбувалися в таборі смерті "Белжець", у лісі біля села Ралівка, на єврейському цвинтарі Самбора. Убитих ховали тут же – в загальних могилах. За свідченнями очевидців, разом з євреями нацисти розстрілювали ромів, вояків УПА, партизанів Армії Крайової та тих, хто переховував євреїв.
У 1972 році радянська влада знищила єврейський цвинтар у Самборі бульдозерами, зруйнувавши майже всі єврейські надгробки.
В 1991 році громада Самбора почала відновлювати історичну пам'ять та вшановувати жертви нацизму та комунізму.
4 
1
Коментарі