субота, 24 листопада 2018 04:20

Швейна машинка в обмін на капусту: який бартер діяв в роки Голодомору
6

Автор: фото: Тетяна САРАХАН
 

Сьогодні в Україні вшановують пам'ять жертв Голодомору 1932-1933 років.

У цей період в результаті штучного голоду померли щонайменше 7 мільйонів людей - 16% сільського населення та 4% - міського.

В ті роки українці рятувалися як могли. Багато людей віддавали найдорожче і останнє з речей заради шматка хліба чи крупи, щоб врятувати свою сім'ю від голоду.

"Люди виносили з дому абсолютно все. В містах на той час існували спеціальні магазини. Їх називали "торсини". У них обмінювали промислові товари на продукти. Селяни приносили цінні меблі з дерева, кожухи, хустки, вишиванки, коралове намисто. Також ювелірні прикраси з золота та срібла - каблучки, сережки, особливо натільний хрестик. Взамін отримували чи пів мішечка якихось круп, борошна або давали олію", - розповідає Gazeta.ua завідувач науково-дослідницького відділу новітньої історії Вінницького обласного краєзнавчого музею Лариса Семенко.

Автор: фото: Тетяна САРАХАН
 
Автор: фото: Тетяна САРАХАН
 

Цей обмін був відкритий. Здавали речі офіційно. Але селяни не завжди мали можливість попасти у місто через відсутність паспортів. Тому шукали інші шляхи обміну.

"Відома вінничанка Олена Яворська подарувала музею швейну машину, яка в роки Голодомору врятувала родину з міста Умань. Голова сім'ї на санчатах привіз ту швейну машинку в одне із сіл Крижопільського району. Це приблизно 150 кілометрів. За неї він отримав підводу капусти. Потім ця машинка врятувала родину Яворських в голодні 1946-1947 роки. Тоді за роботу швеї отримували продукти. Обшивали усіх односельців у селі", - додає Лариса Семенко.

Автор: фото: Тетяна САРАХАН
 
Автор: фото: Тетяна САРАХАН
 

Селяни ніколи не віддавали жорна. Ховали у надійні місця.

"Хто мав хоч трохи зерна і умів його сховати, то до млинів не їздили. Боялися. Вважали, якщо хоч раз приїхав до млина, значить має запаси хліба. Прийдуть ще раз на обійстя і перевірять на наявність зерна. Виметуть усе. Тому люди тихенько мололи зерно на жорнах. Це куркульський елемент, за який могли арештувати і вислати", - зауважує краєзнавець.

Автор: фото: Тетяна САРАХАН
 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Українці ставляться до держави, як до ворога. Це - наслідок Голодомору" - головне у журналі "Країна"

Архітектурний проект другої черги Національного музею "Меморіал жертв Голодомору" представлять 24 листопада. Громадськість зможе побачити, якою буде будівля музею, у залі "Меморіалу жертв Голодомору" у Києві після завершення офіційної частини пам'ятних заходів.

Передбачається, що музей прийматиме щонайменше мільйон відвідувачів упродовж року.

Зараз ви читаєте новину «Швейна машинка в обмін на капусту: який бартер діяв в роки Голодомору». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути