Фото: Валерій Шмаков

- Раньше здесь такие мордобои были, я боялась, тепер свободно могу сюда ездить, - говорить до своєї колеги жінка років 30-ти з дитиною. Йдуть класти квіти до могил радянских воїнів на Пагорбі слави у Львові
- С праздником вас! С Днём матери! Христос воскресе!, - вітає її чоловік в чорній куртці з фотоапаратом на шиї. Веде за під руку старшу жінку, очевидно його мати.

Сьогодні, День перемоги над нацизмом проходить у Львові без провокацій. На Пагорб слави та Марсове поле прийшло чимало людей з квітами.

Найбільше квітів та вінків кладуть на могилу агента НКВС розвідника Миколу Кузнецова а також до великої зірки з серпом і молотом на Марсовому полі, що має форму радянського Ордена вітчизняної війни.

- Большой человек, Львов защищал. Погиб за нашу свободу, - каже старша жінка кладучи гвоздики на могилу розвідника.
- Николай в крещении Никанор, чтоб знали как его поминать. Это у него с могилы бронзовый барельеф украли? Кому-то не хватало на пол литра, - відповідає її супутниця.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Прапор перемоги - російський фейк. "Прапороносці" не штурмували Рейхстаг

Поряд дві старших жінки співають: "Казаки, казаки! Едут-едут по Берлину наши казаки!"

 

Через якийсь час біля могили Кузнецова зупиняються аби прочитати напис на могильній плиті двоє молодих людей — хлопець і дівчина. До них підходить дідусь.

- Знаєте хто це? Він був в загоні Медведєва, вбивав німців. А німці за кожного свого вбитого страчували 10 невинних цивільних. Отакий от "герой".

За порядком слідкують десятки правоохоронців та поліції діалогу. Патрульні чергують навіть в дворах навколо Марсового поля.

- Поки спокійно але до кінця дня точно якісь долбодятли знайдуться і шось вчворять - каже поліцейський, розмовляючи на Пагорбі слави по телефону.

- Этот солдат преклоняется перед павшими товарищами, - показує мати дочці на скульптуру радянського солдата, - А он там единственная здесь женщина похоронена.

Розмову мами з дочкою чують декілька старших жінок в хустинах, що кладуть квіти до кожної з могил. Одна каже: "Они наши герои, все в божьем церстве! Пойдем ище русским воинам помолимся, погибшим в 1914 году. За веру и отечество". Йдуть до обеліску павшим солдатам у Першій світовій війні, співаючи "Христос воскресе из мертвых, смертию смерть поправ и сущим во гробех живот даровав!"

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В СРСР замовчували капітуляцію Німеччини

Вічний вогонь цього разу не запалювали. Але зі стели на Пагорбі слави досі не демонтували радянську символіку.

 

Поодинокі люди приходять покласти квіти на Меморіал "Стіна Пам'яті УПА" Личаківського кладовища. Тут окрім упівців поховані також вояки першої української дивізії "Галичина".

Зранку на Пагорб слави прийшла покласти квіти голова львівського осередку партії "ОПЗЖ" Інна Іваночко. Праві активісти скандували їй – "ОПЗЖ за грати!". Між націоналістами та людьми, які супроводжували Іваночко виникали суперечки на тему історії Другої світової війни та теперішньої політики України. Згодом усі розійшлися.

- Да єтим радикалам не заплатити в этот раз, здесь всьо спокойно, - каже радісно жінка в сірому пальто розмовляючи по телефону.

- Не удивительно, что так ментов мало, уже поняли кому они служат. У нас процентов 20 людей думающих, а остальным все равно что бандеровцы пришли к власти. Наш президент если начнет военные действия он уже все, будет военный преступник. Он же на наркоте сидит! - говорить біля скульптури "Батьківщина-Мати" двом старшим жінкам лисий чоловік в малиновій сорочці.
- Ой, видеть его не могу, сразу телевизор выключаю. Изыди сатана!, - відповідає жінка на милицях.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: УІНП створив відео про міфи Дня перемоги

- Раньше дедушку своего водили сюда только вечером, боялись провокаций. Мне удивляются — тебе 20 лет, а ты идешь на Холм славы с бабушками разговаривать. Я Виктория, сама из Белоруси. Мне дедушка много о войне расказывал. Я смотрю канал "Белорусь 24" там каждый год показывают "В бой идут одни старики", "Аты-баты, шли солдаты, - знайомляться дівчина з чоловіком із жінкою на Пагорбі слави.

- А мы песни военные включаем. Я из Днепропетровска, у меня родители бежали от войны в Беларусь. Там были общества, помогли устроится. Не государство, люди сами организовались, - розповідає її співрозмовниця

- Ну да, там же ихняя служба безопасности сразу на границе спрашивает — Ты за красних или за белых? Майдановцев всяких не пускают, чтоб революций не устраивали, - додає чоловік.

×