11 квітня 1945 року органи НКВС заарештували патріарха Йосифа Сліпого і засудили на 8 років виправних робіт.
Наступного дня вранці його під конвоєм перевезли до центральної в'язниці у Києві по вулиці Короленка.
Як згадував сам Йосиф Сліпий, у купе його стерегли четверо охоронців. Інші крутились у коридорі і сусідніх купе. У Києві для митрополита викликали авто. Але помилково приїхав "чорний ворон". Вочевидь, був наказ ставитися до заарештованого стримано. Сліпого посадили не в будку для "зеків", а біля водія.
Главі ГКЦ інкримінували, що він був агентом розвідок іноземних держав. Що проводив націоналістичну й антирадянську діяльність. І що очолював націоналістичний рух, підтримував ОУН — УПА, дивізію "Галичина". Пропонували зректися Папи Римського і стати православним митрополитом Київським. Сліпий не погодився.
Слідство по "злочинах" єпископа тривало більше року. Вирок оголосили 3 червня 1946-го. Присудили 8 років виправно-трудових таборів. Відкидаючи постійні радянські пропозиції переходу у православну церкву, був засуджений ще у 1953, 1957, 1962 роках. Відбув разом 18 років заслання у таборах Сибіру, Мордовії.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Отримали державу як манну із неба. Достойні чи знову у ярмо?" - Філарет
Однією з умов звільнення Сліпого було те, що він не буде публічно виступати із критикою радянського ладу. Та не розголошуватиме деталей свого перебування у таборах.
"Журналісти "The New York Times" назвали ХХ століття "століттям Антихриста". Патріарх Йосиф згадував, що його батьки завжди ділилися хлібом і сіллю з подорожніми, незаможними селянами. А його дідусь складав гроші на побудову храму у селі. Після пограбування і втрати коштів, почав збирати знову і все ж реалізував задумане. Щонеділі та на свята родина Сліпих була у храмі, з дитячих літ молитва для Патріарха була чимось важливим і живим, він розпочинав нею день і завершував його. Вражає, що Патріарх Йосиф не здавався. На сухариках і переданих потайки родзинках, з яких видушував саморобне вино, відправляв Літургії", - розповіла релігійна журналістка Юліана Лавриш.
Цікаво, що народився предстоятель у селі з назвою Заздрість. Він пояснював, назва села походить від того, що сусіди заздрили його жителям: поселення процвітало, текло молоком і медом.
"Тридцять сім разів був я засуджений большевиками на смерть і це нервозне чекання на екзекуцію було часом таке велике, що коли я клав руку на голову, то жмутками рвав волосся", - говорив патріарх.
З ув'язнення до Львова Йосиф Сліпий переслав гербарій сибірських рослин, опудала тварин, колекцію комах. Але головне, що він і надалі всіляко підтримував вірних: писав послання, листи тощо. Навіть пересилав гроші іншим священикам.
"Це були втрачені найкращі 18 років мого життя, коли я ще міг служити у повноті своїх сил. А так не мав я змоги нормально працювати. Це були страшні часи, і дай Боже, щоб ніколи не повертались. Замість того, щоб я працював як митрополит, мене били, опльовували, руки ламали, ноги мені перемерзли, а я мусів думати про виживання", - говорив сам ієрарх про роки ув'язнення.
Помер Патріарх Йосиф 7 вересня 1984 року. Він заповів, щоб його похоронили в соборі Св. Юра, коли Україна стане незалежною. 27 серпня 1992 року прах кардинала перенесли із собору святої Софії в Римі до крипти собору святого Юра у Львові. У ті дні помолитися до труни Йосифа Сліпого прийшло приблизно 1,5 млн осіб.
"Мої дорогі! Поставте собі питання: що про вас одного дня скаже історія?" - часто повторював Йосиф Сліпий.
"Без жодного захисту перед морозом, що доходив 40 градусів нижче нуля, одягнений у лахміття, з ногами, обвитими деревною корою, що прив'язана була до колін і кісток шматтям. А проте завжди погідний, повний зрозуміння для всіх, благородний навіть у стосунках з наглядачами і таборовими шпигунами", - описує митрополита-каторжанина колишній в'язнень ҐУЛАҐу, австрійський професор Франц Ґробауер.
1 
1
Коментарі