24 серпня у головному парку Рівного за ковадлами працюють кількадесят чоловіків у захисних фартухах та рукавицях. На фестиваль "Металеве серце України" до Дня Незалежності з'їхалися ковалі з різних областей. Упродовж двох днів понад сто майстрів демонструватимуть рівнянам свою вправність у роботі з металом. А у неділю кожна команда подарує місту на згадку свою скульптуру.
"Неймовірно, що нам вдалося зібрати стільки майстрів, - радіє організатор фестивалю Ніна Крока. – Торік ми проводили у парку перше "Металеве серце", для якого ковалі зробили за власними ескізами прикраси-серця. Тоді жителям міста і самим майстрам ідея настільки сподобалася, що ми вирішили зробити зустріч ковалів у Рівному щорічною подією. Цього року до нас приїхали майстри з Болгарії, Чехії, Нідерландів та навіть Японії!"
Перед літньою естрадою рівненські ковалі встановили велику металеву оголену Жінку – ласкаво називають її "Даринкою". Саме у її коси протягом фестивалю мають "вплести" свої роботи усі запрошені ковалі.
Роботу починають опівдні. Відомий голландський майстер Хубертус Сенсен дає майстер-класи для колег та глядачів. 10 хвилин працює над фігурним штопором - і річ готова. Знайомі ковалі називають його просто "майстер Хубб".
"А оця композиція символізує моє життя, - 74-річний бородатий голландець тицяє пальцем у металеву конструкцію із великим розп'яттям нагорі. – Тут я викував свій шлях – від народження до його кінця. Фігурки на першій сходинці - то Адам і Єва, далі ідуть мої батьки та дід, моя робота у кузні та учні. У мене, як і у всіх людей, були дуже тяжкі моменти, коли я розчаровувався і мало не плакав від горя – одна із статуеток зображує мене у молитві, зі складеними руками. А на вершині композиції – Христос, до якого ми всі колись прийдемо. Байдуже, яка у кого релігія, я ставлюся добре до усіх людей без винятку. А робота дає мені сенс у житті".
Сенсен уже багато років товаришує з рівненськими ковалями, а на фестиваль "Металеве серце України" приїхав вдруге. Цього разу привіз із собою кількох помічників.
Поодаль за ними спостерігає майстер з Японії – 62-річний коваль Міцуо Нісіда, який відпочиває у тіні. Перекладачі пригощають його шоколадними цукерками та чаєм.
"Хубертуса знаю років десять, познайомилися з ним на форумі у Германії. Запросив його до себе. А потім ми почали їздити у гості один до одного і обмінюватися досвідом, - киває японець. – У мене теж є своя майстерня - в префектурі Сайтама. Маю стаж 27 років, кількох учнів виховав. В Україні вперше, але вже куштував ваші вареники, смачно! А ввечері нас обіцяли пригостити кулішем – кажуть, це якась каша?"
Намети майстрів розташовані колом навколо фонтану. Кожен з гостей намагається показати щось особливе.
"Фестиваль - то хороша ідея, бо перезнайомилися з колегами. Я тут у вас в Рівному вперше, ще нічого не бачив, а вже весело, - чех Ян Ковар дістає з торби і крутить в руках шматок металу. – Оцей шматок - частина радянського танка, я з нього сьогодні викую гарне серце і подарую Рівному!"
"А ми для Даринки викуємо квіти, - підморгує коваль Олександр Любімов з Миколаєва. – От тільки парить нині на вулиці, хочеться, щоб погода хоч трохи прохолодніша була. Бо біля гарячого горну стояти на сонці важко. Японський майстер уже мені свою бандану подарував, щоб голову не напекло".
Тим часом біля фонтану Богатиря проходить конкурс кованих янголів - майстри привезли їх з собою. Найгарнішого янгола обиратимуть самі ковалі, кожен може проголосувати лише за одну скульптуру, але не за свою. За перше місце обіцяють винагороду в 7 тисяч гривень, за друге – 5 тис. і 3 тис. за третє. А у якості призу глядацьких симпатій автор янгола отримає 2 тисячі гривень.
Ковалі працюватимуть у парку до вечора неділі. Тоді усі викувані прикраси почеплять на "Даринку" й вийдуть на парад містом. 25-ого серпня Рівне святкуватиме своє 730-річчя.
Коментарі
1