Фото: Тетяна САРАХАН

Четвертий день на 48-Арсеналі здетоновують боєприпаси. Вибухи стаються раз на кілька годин.

В цей час жителі постраждалих навколишніх сіл та міста Калинівка взялись відновлювати свої будинки, не чекаючи допомоги від чиновників. Але сподіваються на компенсацію. Тому усі квитанції зберігають.

"Ми всі знали, що арсенал рване. Та якось звикли, що живемо на пороховій бочці. Ось тільки хату збудували. 16 вікон вилетіло, а двері то взагалі вирвало. Це дрібниці. Хвалити Господа Бога нас пронесло і живі осталися", - поспішає ремонтувати своє житло білява жінка у село Павлівка. Купує ковбасу та сир в павільйоні калинівського ринку.

У Калинівці сильних руйнувань зазнала лікарня, яку нещодавно відремонтували, музична школа. Один будинок згорів повністю.

Досі вулицями міста патрулюють нацгвардійці і охоче спілкуються з місцевими. Дають поради та заспокоюють.

По вулиці Возз'єднання у 5-поверхівку влучив снаряд. Він пробив несучу стіну будівлі. Перехожі та сусіди фотографують розбиту стіну. Роблять селфі та йдуть далі. З вікна виглядає власник квартири, в яку влучив снаряд.

 

"Сусіди не розуміють реальну загрозу. Майстри відмовляються братися за ремонт. Дай зараз жменю дощу і несуча стіна рухне. На нас упаде 2 поверх, за ним третій і так далі. Все спишуть на майстра, а він чого має у тюрмі сидіти. З міськради нікого не хочуть присилати. Кажуть: "вибачте, приїжджає Гройсман, ми всі зайняті. Рахуємо скло", - говорить донька господаря Тетяна Ворожко.

Сусіди тим часом викликають таксі і їдуть в центр міста аби зустрітись із прем'єр-міністром Володимиром Гройсманом. Оперативний штаб збирає нараду в райдержадміністрації.

На годиннику 12.00. Під час обідньої перерви до свого згорілого будинку приїжджає Степан Грушецький. Будівля, в яку в ніч на 27 вересня влучило 3 снарядки, досі тліє. Підходять сусіди.

"Хлопці, вже написав заяву. Обіцяють компенсувати. Комісія визначила, що будинок не підлягає ремонту. Хоча й неозброєним оком видно, що його не врятувати. Та поки вернуть збитки, то не одна перевірка буде. Кажуть, приходять люди з проханням встановити вікна у хліві з потрійним склопакетом, бо таке трісло", - відкриває чоловік хвіртку, зав'язану на шматок чорної тканини.

"Так, дзвонять рятувальники. Кажуть, може бути друга хвиля вибухів. Там все розкалене. Треба готуватися, якщо що", - відказує один із сусідів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Резонансні фото складу боєприпасів у Калинівці до вибуху

Виїжджаю у Павлівку. Село за 2 км від арсеналу. Вздовж по селу у напрямку школи побиті дахи будинків. Чути стукіт молотка. Де-не-де уже замінюють шифер. Майже усі вікна школи розтрощені.

Біля школи припаркувалась фура. Привезли безкоштовний шифер. Люди ринули і наввипередки почали хватати його. Кожний намагався взяти чим побільше. Багатьом не дісталося. Пригнічені люди затівають сварку і штовханину. Лають один одного.

"Треба було якусь чергу зробити. Дурдом, нема порядку. Треба їхати звідси, бо толку не буде. В сільраді один список, тут інший", - кричить повнотіла жінка, витираючи сльози.

"Б…во робиться. Беруть, хто стільки хоче. Нема правди і не буде. Одному треба 10 листків, то жодного не вирвить. А інші безсовісні беруть по сто листів шиферу і ще руки тягнуть", - кричить Ольга Хмельова. Тримає у руці список прізвищ односельчан, які вказують мобільні та кількість потрібного шиферу.

За годину шифер розбирають і везуть по домівках. Одразу беруться накривати дах. Деяким щастить. Їм додому його привозять волонтери. Інші потерпілі купують на складах самотужки по 140 грн за лист. Чеки зберігають з надією, що гроші компенсують.

Вечоріє. До темна в селі лунають відгомін молотків. За лісом – що 30 хв чути вибухи боєприпасів.

"Кладемо цей шифер і не знаємо чи до завтра він добудить чи ні", - вигукує чоловік на даху будинку по вулиці Мізяківська.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Калинівці чудом уникнули великих жертв

×