— Якісь хлопці почали заміряти територію в лісі, перевіряли рівень води. Пригнали техніку, вивозили землю. Дерева й кущі частково розчистили. Так і взнала, що тут буде завод, — каже 55-річна Ніна Воловська з хутора біля села Бузова Пасківка Заворсклянської сільради Полтавського району.
Між селами Заворскло та Бузова Пасківка обласна влада планує звести сміттєпереробний завод. Виділять під це 46 га в лісі. У скільки обійдеться будівництво, не повідомляють. Проектант — товариство "Мягкохліб". Передбачається сортування сміття, переробка, зведення адміністративних і побутових будівель, облаштування місць для компосту й захоронення залишків. Відходи звозитимуть із навколишніх сіл, обласного центру й трьох сусідніх районів — Машівського, Карлівського та Чутівського. Офіційні роботи ще не почалися. Але територію вже розчищають.
Найближче село — Бузова Пасківка. Тут живуть 80 людей. За 1 км від нього — хутір на три хати. Саме на його місці можуть звести завод. Люди переживають, що їх відселять. Побоюються, що замість заводу організують звалище, бо коштів на спорудження підприємства досі не виділили.
До хутора веде польова дорога. 60-річна Валентина Золотухіна збирає обгорілу кукурудзу для худоби. Має пасіку у Бузовій Пасківці. Їй допомагає чоловік Іван Петрович.
— Обожаю цей край. Природа — надзвичайно гарна. Не хочеться ні смітників, ні заводів, — розгинається Валентина Золотухіна, коли бачить нас. — Я — травник. Знаю все про місцеву природу. Колись на хуторі був рослинний пітомнік. Із 1956-го садили вікові липи, які виділяють нектар через 16 років. Є бояришник, акація, глід. Навіть рідкісний бархат амурський. Всього — 58 найменувань трав, кущів, дерев. Природу жаль. Що вже говорити про людей.
Їдемо старими зеленими "Жигулями"до території під завод. За кермом — Іван Петрович.
— На хуторі й без смітника вистачає клопотів. Пасіку нашу двічі палили. Хто — невідомо, — Валентина Костянтинівна показує у вікно на 2-метрову огорожу, за якою видно цигляне господарче приміщення, покрите кіптявою. Тут зберігаються вулики.
На хуторі — три двори. В одному за невисокою огорожею гавкають дві прив'язані вівчарки-алабаї. Пасуться кози, кури, гуси. Тут живе 55-річна Ніна Воловська з донькою 33-річною Мариною й внучкою Діаною, 6 років.
— Наші будинки — якраз на території під завод, — каже хазяйка. — Один депутат сільської ради видав прямо в очі: "А ви знаєте, що до вас звозитимуть мусор?" Недавно сюди й обласне начальство приїжджало. Я з ними лаялася: "Що ж ви робите! Тут землі які родючі".
До розмови долучається Марина:
— Вісім років тому переїхали сюди з Полтави, хотіли жити в екологічно чистому місці. Тут і донька народилася. Думали, дитина дихатиме свіжим повітрям. Тепер не знаємо, що з нами буде. Люди із сусідніх сіл збирають підписи проти забудови.
Пробираємось крізь хащі до місця, яке розчищають. Це метрів за 100 від будинку Волоської. Невелика територія без дерев та кущів. Знятий шар чорнозему.
— Землю почали вивозити ще рік тому. За літо обросла бур'янами. Ось чорноплодна рябіна, — Валентина Костянтинівна веде в ряди кущів, обвішаних червоними плодами. — Щороку люди приїздять сюди з відрами. Збирають айву, бояришник, калину, шиповник. Трохи далі — дубова роща. Весною квітнуть різноманітні тюльпани, які колись посадили та й забули про них. Чому це все не привести до ладу?
Наприкінці жовтня в Микільському, Вацях, Кашубівці, Зінцях, Терешках і Безручках — найближчих до майбутнього полігону — відбулися слухання. Людям показали план території для будівництва заводу.
На зустрічі в кожному селі були по
30–70 людей — жителів, місцевих депутатів, представників фірми-виконавця. Селяни одноголосно не погодили план.
— Там є мої паї, земля — чорнозем. Навіщо нам пакетики, які літатимуть по всьому лісу? — говорить 72-річна Любов Німчин із Микільського. — Коштів на завод немає. То можуть зробити звалище.
— Треба спершу привести до ладу сміттєзвалище в Макухівці (найбільший сміттєвий полігон Полтавщини, за 11 км від Бузової Пасківки. — Газета), — говорить народний депутат Юрій Бублик, 44 роки. — Біля нього і слід будувати сміттєпереробний завод, а не гадити в іншому місці.
Землі, на яких планують розмістити підприємство, належать Державному лісовому фонду. Начальник відділу лісового та мисливського господарства Юрій Рогожинський телефоном каже, що дозволів на забудову не видавали.
— Усі роботи почнуться, коли матимемо дозволи, — говорить заступник директора департаменту ЖКГ Полтавської обладміністрації Олег Олійник. — Обране місце відповідає критеріям залягання ґрунтових вод — зверху має понад 9 метрів глини. Людей, скоріше за все, відселимо. Якщо дозволів на розміщення там полігону не нададуть — будемо шукати інше місце.
7 
Коментарі