31 березня відбувся перший тур виборів президента України. Обирали з-поміж 39 кандидатів. На 15:45 1 квітня Центральна виборча комісія опрацювала понад 85% протоколів. До другого туру виходять шоумен Володимир Зеленський — 30,34% і нинішній президент Петро Порошенко — 16,02%.
— Результат Зеленського показав — відносна більшість українців хочуть радикальних змін і оновлення еліт. Це було протестне голосування проти Порошенка і тих, хто був у владі останні 15 років, — каже політолог Володимир Фесенко, 60 років.
— Є запит на нові обличчя. З другого боку — є позиція частини людей нічого не міняти, залишити нинішнього президента. Крім того люди хочуть змін у тарифній і соціальній політиці, пов'язують їх із Тимошенко і Ляшком.
Політичної кризи немає. Вона може початися, якщо суспільство не визнає результати виборів. Ризики можуть бути в разі перемоги Порошенка. Голосування показує: більшість виборців не підтримують його. Частина політсил не визнають результати, протестуватимуть. Навряд чи буде Майдан — українці його не хочуть. Але криза запрограмується.
Явка вища, ніж 2014 року (на нинішніх виборах — 62,8%. На позачергових 2014-го — 59,5%. — Газета). Люди не втратили віру, що можуть впливати на політику. Нижчою, порівняно з минулими виборами, стала явка на Заході. Певно, це пов'язано із трудовою міграцією.
Українці шукали не політика. Людину, яка кардинально відрізняється. Прагнули українського Макрона (президент Франції Еммануель Макрон 2017 року несподівано виграв президентські вибори з результатом понад 66%. — Газета), знайшли — Зеленського.
У Петра Олексійовича була потужна й ефективна кампанія. Завдяки чому і вийшов у другий тур. Обійшов Тимошенко за рахунок "сіток" (піраміда агітаторів, які голосують за кандидата і залучають інших виборців за гроші. — Газета). Це додало йому 5 відсотків. Плюс — потужна кампанія на Заході, там теж забрав частину голосів у Юлії Володимирівни.
Порошенко витиснув максимум. Інша проблема, що в нього високий антирейтинг і недовіра, подолати які вкрай важко. Його козирем у другому турі може стати демонстрація неготовності Зеленського до президентства. Наприклад, завдяки дебатам. Переконуватимуть, що шоумен-президент — це катастрофа. Друге — зниження явки. Якщо 21 квітня на дільниці прийдуть не менш як 55 відсотків виборців, переможе Зеленський. Якщо менше половини — з'явиться шанс для Порошенка. Якщо виходити з даних соцопитувань, Зеленський може взяти 68 відсотків голосів, Порошенко — 32. Перевага величезна.
У Анатолія Гриценка — була провальна кампанія. Торік його розглядали як альтернативу Порошенкові. Але він не зачепив. Такий собі "князь нудьги". А Ігореві Смешку вдалося. Тому і відібрав у Гриценка на фініші частину прихильників. Є попит на людей у погонах, але з непоганою репутацією. Водночас проти Гриценка спрацювали негативні кампанії, іноді незаслужена критика.
Юрієві Бойку вдалося об'єднати навколо себе більшість проросійського електорату. Поїздка до Москви додала 2 відсотки голосів. Це свідчення того, що є виборці, які підтримують примирення з Росією. Та навіть якщо сумувати рейтинги Юрія Бойка й Олександра Вілкула — це 15 відсотків. Реваншу не відбудеться.
Про парламентські вибори говорити зарано. Зараз не можна зважати на рейтинги партій, які показують. Ситуація дуже зміниться. Хто стане переможцем перших, може програти на парламентських.
3 
Коментарі