11 січня набули чинності зміни до Кримінального кодексу, що посилюють відповідальність за домашнє та сексуальне насильство.
Раніше домашнім насильством вважали інциденти в подружжі, тепер — і між колишніми чоловіком і дружиною, парою в цивільному шлюбі. Кривдниками можуть визнати прийомних батьків, братів, сестер, опікунів, дядьків, тіток, племінників, діда, бабу.
— Закон вимагає отримати добровільну згоду на секс від партнера до початку статевого акту. Навіть від дружини чи чоловіка, — говорить юрист-кримінолог Анна Маляр, 40 років. — Рішення не має часових рамок — у будь-який момент жінка чи чоловік можуть передумати.
Від чоловіків звучать побоювання, що зміни стануть підставою для шантажу. Їхні страхи перебільшені. Для суду потрібні докази насильства — подряпини, синці, сліди ударів, стискання, характерні травми статевих органів. Однієї заяви потерпілої замало.
Закон змінив визначення терміну "зґвалтування". В чому?
— Раніше насильство поділяли за формою — здійснене у неприродний або природний спосіб. Останнє стосувалося винятково жінок. Що було дискримінацією
інших жертв. Тепер зґвалтуванням є будь-яке статеве насильство з проникненням у тіло людини.
З'явилися нові злочини — примушення до аборту, стерилізації, вступу в шлюб.
— Зміни орієнтовані, наприклад, на представників тих етнічних груп, які традиційно вважають, що першим у родині має народитися хлопчик. Коли бачать дівчинку на діагностиці, змушують жінку робити аборт. Також віддають малолітніх дівчат заміж.
Закон чітко не роз'яснює поняття "примус до шлюбу". Під цю статтю може потрапити будь-яка ситуація з життя. Приміром, дівчина змусила хлопця одружитися, шантажуючи тестом на вагітність. За три роки він подає до суду, шлюб визнають недійсним. Але, що робити зі спільно нажитим майном?
Запровадили поняття домашнє насильство. Його розділили на фізичне, сексуальне, психологічне, економічне. Передбачає покарання: 150–240 год. громадських робіт, арешт до шести місяців, обмеження волі на термін до п'яти років або її позбавлення — до двох років.
— Досі закон карав лише за фізичне й сексуальне домашнє насильство. Тепер додали економічне і психологічне. Однак закон немає чіткого визначення — що розуміти під цими поняттями. Карати можуть за те, що раніше здавалося нормою.
На насилля може скаржитися тільки жертва?
— Будь-хто — діти, знайомі, сусіди. Закон передбачає також створення реєстру домашніх кривдників. Виникають питання про порушення права на приватність. Якщо, приміром, інформацію в реєстр у селі має вносити сільський голова. Чи не стане це новиною номер один у тій місцевості? У реєстр вносять і заявника.
Закон розширює повноваження поліцейських. Тепер можуть входити до приватного житла без рішення суду.
— Мають право забрати кривдника від жертви на 10 днів. Суд може продовжити термін до шести місяців. Кривдник не зможе перебувати в місці спільного проживання, навіть якщо це його помешкання. І тут теж виникає питання — куди йому йти? Закон цього не передбачив.
Яка вага нововведень у вирішенні проблеми домашнього насильства?
— У ній не варто переоцінювати Кримінальний кодекс. Він відіграє до 20 відсотків комплексу заходів, що повинна вживати держава. Потрібна просвітницька робота з групами підвищеного ризику, треба підвищувати соціальний рівень людей. Часто жертва терпить насильство в сім'ї, бо залежна від кривдника. Найчастіше потерпають жінки. Держава має дбати за альтернативу їхнього незалежного існування. Надати можливість працювати і самостійно утримувати дітей.
3 
Коментарі