21-річний Михайло Галин — випускник Львівського університету — досі не мав жодних клопотів із помешканням. Ділив гуртожитську кімнату з двома однокурсниками.
— У мене випускний наприкінці червня, до цього часу можу жити у гуртожитку. Але комендант уже приходила і попередила, що нас виселятимуть, — каже Михайло.
Хлопець родом з Івано-Франківщини. Спочатку думав, що повернеться після навчання в обласний центр на роботу. Але вже понад рік працює в одному з офісів мобільного оператора.
— Робота класна та й заробітки нормальні, — зізнається. І моя дівчина не хоче зі Львова десь переїжджати. Тому вирішили зняти квартиру у Львові.
Пошуки почалися з найпопулярнішої газети оголошень "Ваш магазин".
— Газета виходить у понеділок і четвер, але коли купував її у ці дні, то мені ніяк не щастило, — розповідає Михайло. — Було о 8-й ранку купував газету, о 9-й "сідав" на телефон, а мені казали — квартиру здано. І жодного разу не пощастило потрапити відразу на власників. Скрізь посередники. Їм при підписанні угоди треба було б заплатити таку ж суму, як просять за оренду.
У середньому винайм однокімнатних квартир у Львові обходиться у $100–150 плюс комунальні послуги. Чим ближче до центру, тим дорожче.
Михайло підключив до пошуків усіх своїх друзів та знайомих.
— Добре, що я вчасно зайнявся квартирним питанням, а то б без ріелтора нікуди, — продовжує Галин. — Ідеальним мав би бути варіант, коли сім"я їде за кордон, а повернуться аж через кілька років. А мені товариш знайшов інший. У будинку, в якому він мешкає, поверхом вище півроку тому померла старенька бабуся. Він знав її дітей і запитав, чи вони не здаватимуть житло. А ті сказали, що хотіли б, але лише "своїм".
Тепер Михайло живе в умебльованій квартирі за $100 у місяць й оплачує комунальні послуги за лічильниками. Каже, що господарі з нежданими перевірками не надокучають, приходять лише раз у місяць — по гроші.
Коментарі