Привіт, кумо! Чула, що наполеонівський комплекс скасували? Кажуть, що маленькі чоловіки нічим не агресивніші за великих. А я давно казала: чоловіча поведінка залежить від вмісту голови, а не від того, на якій відстані ця голова від тротуару.
Але взагалі постать Наполеона викликає в людей нездоровий інтерес. Постійно якісь анекдоти складають про шизофреніків-наполеонів. Я питала маму-психіатра. Вона чула, що нібито останній Наполеон у їхній лікарні був ще в тридцятих роках, а після того — хіба парочка Ленінів і товариш Суслов.
А от мені пощастило познайомитися зі справжнім Наполеоном. І до того ж не коньяком, а людиною. Сиділи ми в Києві в кафе "Пінгвін" із моїм другом Васильєвим, і тут підходить до нього знайомий. Присів за столик, а ми якраз говорили про біле вино із французького регіону Шаблі. Він і каже:
— Мені також недавно довелося скуштувати Шаблі. Ви ж знаєте, Сергію, що я — Наполеон?
Після Наполеона були парочка Ленінів і товариш Суслов
Мене ця фраза насторожила. Зараз схопиться зі стільця, зарегоче, почне атакувати нас хвостом від оселедця. Проте з"ясувалося, що це актор Олександр Гетьманський, який справді в театрі на Лівому березі грав Наполеона. Актор повів далі:
— У тій п"єсі була фраза про Шаблі, яке привозять із Парижа у вітчизняній тарі. Якось до мене підходить мужик і запитує: ви Наполеон? Треба сказати "ні", але ж я розумію, про що він говорить, тому кажу: так, Наполеон. Мужик: ви так душевно сказали про те Шаблі, а куштували коли-небудь? Я кажу — та ні. І він купив мені чотири пляшки — від 98 до 197 гривень. Те, що по 98, найкраще.
Я пригостила Наполеона простою українською горілкою. Він подякував, випив і пішов. А ми лишилися говорити про долю імператорів.
1 
1
Коментарі
2