Віртуальний сервер може хоститись на одній фізичній машині – і тоді це звичайний VPS. Але він може використовувати ресурси хмари – низки серверів, котрі об'єднуються в кластер – і тоді це хмарний сервер.
Як працює
Такий сервер набирає ресурси з хмари – потужність процесора, місткість диску, все, що є у звичайного комп'ютера. Спеціальна програма – гіпервізор – створює емуляцію фізичної машини. Конфігурація цієї машини може мінятись, оскільки ресурси набираються з загального пулу, стільки, скільки потрібно в конкретний момент. Ті ресурси, які не використовуються, лишаються вільними.
Користувач отримує права root, але з певними обмеженнями. Всі хмарні сервери ізольовані одне від одного, і не страждають від перевантажень у сусідів.
Переваги й недоліки
Переваг у хмарних серверів чимало, і всі вони пов'язані з гнучкістю роботи і надійністю, яку дає кластер з кількох машин:
• легке масштабування. Не треба купувати конкретний тарифний пакет, можна оплачувати тільки ті ресурси, які потрібні на даний момент. Їх легко наростити чи скоротити, якщо не потрібні. Хмарний сервер можна навіть зовсім вимикати на якийсь час, щоб не втрачати гроші за ті дні, коли він не використовується;
• відмовостійкість. Якщо з однією машиною в хмарі щось трапляється, її навантаження бере на себе решта, поки не відремонтують поломку;
• гнучкість у налаштуваннях, виборі операційної системи та програмного забезпечення.
Основний недолік хмарних серверів – вони порівняно дорогі.
Деяким проектам, тим не менш, може бути вигідно використовувати хмару:
• тим, де навантаження нерівномірне – піки в певні дні, а, наприклад, у вихідні сервер майже не використовується;
• тим, де точно порахувати кількість необхідних ресурсів дуже важко, тому що розвиток проекту непередбачуваний;
• тим, де високі вимоги до стійкості системи.
Це може бути стартап, середовище для розробки програмного забезпечення, ігровий сервіс чи великий інтернет-магазин.
Як обрати
Хмари бувають приватними, публічними чи гібридними. Різниця в тому, чи сервери з кластеру використовує один клієнт, чи декілька. Якщо для вас принципова дуже надійна ізольованість даних, але не дуже принципова ціна, приватна хмара – ваш вибір. Правда, якщо проект невеликий, вона може бути надмірною за потужністю і обходитися занадто дорого. А от якщо проект великий, споживає стабільно багато, і для нього важлива підвищена безпека даних, має сенс придивитись до приватних хмар. Гібридна хмара включає використання як публічних, так і приватних серверів.
Обираючи, варто оцінити такі особливості хостера:
• як іде резервне копіювання (в хмарі воно може відбуватися постійно);
• чи є цілодобова технічна підтримка, і наскільки комфортно з нею працювати;
• зручність панелі управління і можливість її вибору.
Багато хостерів пропонують пробний період, щоб з'ясувати, наскільки вам зручно з хмарою, і чи відповідає вона потребам проекту.
3 
35413
Коментарі