Міністерство соціальної політики запропонувало зміни до трудового кодексу. Проект виставили на обговорення. Нові правила фактично забороняють роботодавцям оформляти працівників ФОПами.
Що пропонують змінити?
Кодекс законів про працю Кабмін пропонує доповнити новою статтею - "Ознаки наявності трудових відносин". Їх між працівником і роботодавцем оцінюватимуть за 7 критеріями:
- періодична виплата заробітної плати;
- виконання роботи в інтересах та під контролем роботодавця;
- винагорода за виконану роботу є єдиним джерелом або становить 75 і більше відсотків доходу фізособи-підприємця за останні 6 місяців;
- робота виконується відповідно до внутрішнього трудового розпорядку та на робочому місці;
- працівники оформлені підприємцями виконують таку ж роботу, як інші штатні співробітники;
- роботодавець забезпечує організацію умов праці співробітників;
- тривалість робочого часу і часу відпочинку встановлюється роботодавцем.
Щоб трудові відносини визнали такими, необхідна наявність хоча б трьох критеріїв. Крім того, роботодавець має підписати з працівником трудовий договір. Інакше за кожного неоформленого співробітника доведеться заплатити штраф розміром 30 мінімальних заробітних плат. Це понад 125 тис. грн. Так уряд планує змусити роботодавців легалізувати найманих робітників, йдеться у пояснювальній записці до законопроекту.
За словами прем'єр-міністра Володимира Гройсмана, зміни направлені проти схеми, коли людину беруть на роботу і "роблять підприємцем". Таким чином подрібнюють бізнес на кількох ФОПів. Платять менше податків. Система ФОП створена для малого бізнесу – і її будемо захищати.
"Уряд лякає роботодавців перевірками і штрафами. Щоправда у нас досі не прописана ця процедура. Ніхто не гарантує, що посадова особа за ті ж 125 тисяч гривень, але "на руки" не закриє очі на якійсь порушення", - говорить Gazeta.ua експерт ринку праці Тетяна Пашкіна.
Які переваги та недоліки трудового законодавства, яке маємо сьогодні?
За словами Тетяни Пашкіної, у парламенті третій рік поспіль лежить оновлений Кодекс законів про працю.
"Це чи не єдиний законопроект, який створювали не тільки законодавці, а й кадровики, юристи. Вони внесли тисячі уточнень, щоб зробити його робочим. Ми ж користуємося радянський законом. Він немає жодного стосунку до сучасного ринку праці", - наголошує вона.
Працівник оформлений підприємцем має менше соціальних гарантій, ніж найманий робітник.
"Держава повинна чітко пояснити, чого і скільки матиме працівник. Йдеться про лікарняний, відпустку, компенсацію за нещасні випадки, страховий стаж. Якщо людина самозайнята, то діє на власний ризик. Водночас ризик найманого працівника переважно закриває роботодавець. Насправді ці взаємовідносини економічно обґрунтовані", - каже Галина Третьякова, керівник Інституту Громадянських Свобод.
У Європі людина чітко знає, скільки отримує і сплачує державі. За ці гроші має якісний соціальний захист.
"В Україні система соціального захисту не конкурента і не прозора. Фонди соціального страхування, Фонд безробіття не звітують про те, куди йдуть гроші. Людина не розуміє навіщо сплачує податки", - пояснює вона.
Хто найчастіше оформляє працівників як фізосіб-підприємців? Для чого це роблять?
Схема працевлаштування фізичних осіб-підприємців поширена серед програмістів.
"Загалом із зарплати найманого працівника роботодавець сплачує 41,5% податків. Фізична особа-підприємець - 5%. Зекономлені гроші роботодавець може додати до зарплати працівника", - пояснює Галина Третьякова.
За словами аналітика фірми "Альпарі" Максима Пархоменка, найманий працівник при окладі 10 тис. грн до держбюджету щомісяця сплачує понад 4 тис. грн. Це не вигідно як працівникам, так і роботодавцю. Тому компанії оптимізують податкові витрати.
Які наслідки будуть, якщо приймуть ці зміни?
"Серед програмістів є штатні працівники, які мають соціальні гарантії та пільги. Є ті, кому це не потрібно. Примусити їх підписати трудовий договір не вдасться. Одні перейдуть на чорний ринок праці. Інші взагалі поїдуть працювати за кордон. Програмісту все одно, де і на якому дивані сидіти з ноутбуком. Інше питання - скільки від цього втратить Україна. Торік програмісти показали приріст 20%. Цьогоріч теж мали амбітні плани. Держава навпаки могла б заробити на цьому", - пояснює Тетяна Пашкіна.
Зросте кількість перевірок роботодавців.
"Податкове навантаження вкрай високе і немає особливої вигоди як для роботодавця, так і для співробітника у повній мірі сплачувати податки. По суті, багато з них просто переведуть свої відносини у форму контрактів. Або, як і раніше, будуть працювати через ФОП, використовуючи договори підрядів", - пояснює Максим Пархоменко.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Дефіцит кадрів: кого активно шукають роботодавці
Як потрібно змінити систему оподаткування в Україні?
Потрібно створити більш лояльну система оподаткування, кажуть експерти.
"Зробили для фізосіб-підприємців специфічну систему оподаткування і тепер думаємо, як її викоріняти. Місцева влада могла б запропонувати патентну оплату для таксистів, перукарів, швачок. Якщо створити лояльні з боку держави принципи оподаткування, то ФОПи вимруть, як явище", - пояснює Галина Третьякова.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Порахували, який штраф світить за зарплату в конверті
На кожну особу, яка живе у домогосподарстві потрібно встановити неоподатковуваний мінімум на рівні 4-5 тис. грн.
"Навіщо ми зараз оподатковуємо цю суму? Щоб потім повертати у вигляді субсидій чи інших дотацій? Гроші потрібно залишати у домогосподарстві. Треба також стимулювати людей декларувати свої доходи. Наприклад, повертати умовно переплачені податки", - резюмує Галина Третьякова.
У 2017-му в Україні було зареєстровано 2 млн ФОП. Зараз - 1,8 млн. Водночас кількість ФОП в ІТ-сфері зросла на 40,7 тис., або на 45%. Найбільша їх частка знаходиться у Харківський, Київській та Львівській обл. Крім програмування, кількість ФОП збільшилася у сферах надання інформаційних послуг, охорони здоров'я, приготування страв та напоїв.
2 
1
Коментарі