Анастасія, 16 років:
— Часто агресивно поводяться діти із не дуже заможних родин. За ними недостатньо наглядають, часто батьки пиячать. Мої батьки постійно на роботі. Але власним прикладом показують, як потрібно жити. Обмежень у мене немає. О котрій потрібно повертатися додому, не кажуть. Я сама розумію, що довго затримуватися не треба. Нам не можна забороняти, а потрібно пояснювати.
Юлія, 17 років:
— Як батьки себе поводять, так і діти вчаться поводитися. Я не вважаю, що люди, які належать до неформальних груп, жорстокіші. Ось ми — дружна компанія, в якій усі готові одне за одного постояти. Чим більше батьки контролюють, тим більше виникає протистояння, бажання свободи.
Володимир, 18 років:
— Хочеш жити у вовчій зграї — сам маєш стати вовком. Щоби вижити в підлітковому світі, треба так поводитися. Мене подібні "розборки" не цікавлять, але можу за себе постояти. Коли був мальцом, розказував матері, де я. Зараз можу кілька діб не бути дома, але вона в мені впевнена.
Артем, 16 років:
— Батьки мають не гнітити, бути м"якшими. Якщо буде повний контроль, підліток буде закритим. Я навіть сам бачив кілька роликів, коли знущаються з ровесників. Це робиться, аби показати свою силу, прославитися. Кажуть, комп"ютерні ігри — це погано. Насправді все залежить від людини, її виховання. Ось я граю, але в мене не виникає бажання робити подібне.
1 
1
Коментарі