— Тіки шо іде мамка молода і дітьо за собою тягне. Воно колії єлі переступає. Ніт шоб обійти через переход, навпростець шурує та малу привчає отак бігати, — Віктор Михайлович показує на залізничні колії поблизу переїзду до полтавського приміського села Лісок. Він працює на залізниці монтером. На ньому чорні штани в мазуті і безрукавка з жовтогарячими вставками.

— Тут якесь чорне місце — народу повно ходить через колії. Особенно молодьож. Ми їх ганяємо, ругаємо. Можуть матюків нагнути і побігти. Ще шкоду роблять — світлофори б'ють. Не понімають, залізниця — опасне місце. Тут же "Хюндаї" тепер ходять. У них скорость така, що точно не втечеш.

Потяг "Хюндай" їздить Полтавщиною з 27 травня. Відтоді на території області збив на смерть двох людей. На станції "Миргород" переїхав 47-річного чоловіка навпіл. Той переходив колії з велосипедом. Половину велосипеда досі не знайшли. 30 липня на зупинці Паризька Комуна Гребінківського району "Хюндай" смертельно травмував 52-річну жінку. Вона переходила залізничні колії в забороненому місці. Поблизу села Сагайдак потяг переїхав стадо диких свиней. На залізниці кажуть, особливо небезпечні залізничні переїзди. Один з найбільш проблемних — до приміського села Лісок.

— П'ять пішоходок через путя лежить біля переїзду на Лісок — ні, лізуть, стрибають коліями. Даже бабушки з кравчучками, — розповідає 34-річний Олексій Чудаков, дорожній майстер. — Відразу за путями магазин. Щоб не обходити пару метрів, ідуть навпростець. Дітей багато, бо до 21-ї школи ходять.

— Як їде машиніст, посигналить. Ще можна втекти. А трохи далі — розпуск вагонів. Вони котяться безконтрольно, і швидкість нормальна, — долучається до розмови Наталія Порохня, працівник залізниці. — Як запустили "Хюндай", у Полтаві, Карлівці, Решетилівці, де він проїжджає, проводимо роз'яснювальні роботи. Кажемо, потяг дуже швидкий, щоб не ходили коліями, бо не встигнуть зорієнтуватися, як дожене. На переїздах, даже де немає будочок, виставляємо охорону з монтьорів.

За 20 м від переїзду через колії іде літня жінка. Волосся фіолетового кольору. Локомотив їде повз, сигналить. Вона махає рукою.

— Об'їде, — каже. — Де хочу, там і ходжу. Буду ще час вбехувати на їхніх переїздах. Там машин повно. Як не поїзд, так таксісти задавлять.

— Такі ділові, поки ноги цілі. Пару місяців назад на цьому переїзді поїзд мужика роздавив. Тоже спішив кудись, — говорить літній чоловік у смугастій футболці. Мешкає навпроти залізничних колій. — Тут найстрашніше діти і п'яні. Не мають страху й розуму.

На залізниці не підраховують, скільки травмуються людей.

— На Полтавщині "Хюндай" іде зі швидкістю сто кілометрів на годину. Лише у Гребінківському районі, де ближче до Києва, розганяється до 120 кілометрів на годину. Гальмівний шлях — близько кілометра. Якщо машиніст і побачить людину, все одно моментально потяг не зупинить, — пояснює 45-річний Ігор Фесенко, помічник начальника Полтавської дирекції залізничних перевезень Південної залізниці. — Огородити залізну дорогу не можемо — це надто великі гроші.

Середня швидкість звичайних пасажирських потягів — 55 км/год.

×