— Краєзнавчий музей зруйнується до наступної весни, якщо не вжити негайно заходів із його порятунку, — говорить заступник голови облдержадміністрації Андрій Баранов, 42 роки.
На думку обласного керівництва, причина — зведення поряд адміністративної будівлі міськвиконкому, яку полтавці називають "мерським будиночком".
Фахівці з Полтавського техуніверситету повідомили, що вони ставили на музеї спеціальні маяки. Ті показали — після початку будівництва тріщин побільшало.
— У Полтаві піднявся рівень ґрунтових вод по всьому центру. Садиба Котляревського потерпає, сусідні будівлі теж тріщать. У краєзнавчому музеї два роки тому була пожежа і воду лили на купола, по всьому периметру. Тож деформація фундаменту неминуча, — пояснює 71-річний Анатолій Головков, директор харківського відділення Інституту інженерно-технічних та екологічних досліджень. — Однозначно говорити про те, що на деформацію вплинула ця споруда, не можна.
Харківські спеціалісти пропонують провести розвідку всього плато і збудувати 16 водозабірних свердловин.
— Економічно і технічно доцільніше захищати весь квартал вулиць Жовтнева — Леніна — Конституції, — зауважує Анатолій Омелянович. — Треба лікувати всю територію. Свердловини будуть збирати воду з комунікацій, підземних ходів, дощову. В усіх містах одна причина — протікають старі комунальні мережі. А Полтава в особливих умовах — у вас просадочні ґрунти. Вони особливо небезпечні, коли поступає вода.
Такої ж думки міське управління капітального будівництва. Обласна влада наполягає на зведенні кількаметрової стіни у ґрунті між адмінбудівлею і музеєм. Кажуть, вона вбереже його від подальшого впливу техногенних вод.
Андрій Баранов заявив, що готує звернення до уряду і генпрокуратури щодо порушення Полтавським міськвиконкомом законодавства про охорону пам"яток. Вважає, що введення будівлі в експлуатацію треба відкласти.
3 
1
Коментарі
2