"Кандидатури і Сівковича, і Слаути, як потенційних претендентів на звільнення, називались. Те, що тиждень не було рішення, кого звільняти, було пов'язано з тим, що кожна із конкуруючих груп боролася за свою людину. В даному випадку виходили не з того, щоб якось утримувати баланс в Кабміні. Звільнення когось із уряду – це плювок в когось із оточення президента. Коли звільняли Володимира Семиноженка – це був плювок в очі Азарову. Але ж нічого. Азаров на посаді і публічно не каже про свою образу на адресу президента", - зазначив він.

За словами експерта, посади Сівковича і Слаути були штучними. "Претензії були до кожного з віце-прем'єрів. Скоріше вирішували не стільки особистісні чинники, скільки питання штучності посад. Керівники силових структур, які є політичними важковаговиками, мають прямий вихід на президента. В цьому сенсі посада Сівковича була, як п'яте колесо у воза. Сівкович нічого не вирішував і ні на що не впливав", - пояснив Фесенко.

"Коли вибирали між Тихоновим та Слаутою, взяли до уваги політичні чинники. Тихонов представляє у Партії регіонів достатньо впливову луганську групу. Можливо, свою роль зіграли особисті фактори. У Слаути було помітно дублювання функцій посад. Адже є відповідне профільне міністерство. Тому не дуже функціонально тримати двох керівників галузі. Це вплинуло на рішення, кого звільняти", - зауважив політолог.

Нагадаємо, президент Віктор Янукович підписав укази про звільнення з посади віце-прем'єрів Володимира Сівковича і Віктора Слауту. Сівковича призначив заступником секретаря РНБО, Слауту – своїм радником.

×