Дипломатичні відносини були встановлені між Україною та Японією 30 років тому – 26 січня 1992-го. За рік у Києві відкрилося японське посольство.
Японія визнала Україну наприкінці грудня 1991-го. Першим її послом у нас став дипломат Едамура Суміо. Усього за 30 років японськими послами в Україні були 11 людей. Нині цю посаду займає Мацуда Кунінорі.
З українських дипломатів послами у Японії ставали шестеро. З квітня 2020-го цю посаду займає економіст Сергій Корсунський.
"Вітаю всіх японолюбів з цією датою. Довгий шлях пройдено, багато було зроблено, але ще більше – попереду", - написав Корсунський сьогодні на власній сторінці у фейсбуці.
Із самого початку офіційних взаємин, Японія надає Україні технічну, грантову та фінансову допомогу. Допомагає нам зміцнювати демократичні інститути, проводити адміністративні та економічні реформи, розвивати культуру, освіту, медицину та інфраструктуру, йдеться на сторінці посольства України в Японії.
Максимально активно українсько-японські відносини почали розвиватися після 2014-го, коли Японія засудила анексію Криму Росією та ввела проти Москви санкції.
"Ми готові надати Україні $1,5 мільярда фінансової допомоги, коли вона прийме та введе у дію реформи Міжнародного валютного фонду", - заявляли у японському уряді.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Японія схвалила перший препарат у таблетках проти Covid-19
26 лютого торік японці ще раз підтвердили свою прихильність територіальній цілісності України.
"З нагоди Дня спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя (26 лютого 2014-го в центрі Сімферополя пройшов багатотисячний мітинг за Україну – попри те, що у цей час будівлю кримського парламенту вже контролювали російські військові. – Gazeta.ua) ще раз нагадуємо про незмінну підтримку уряду Японії суверенітету, незалежності та територіальної цілісності України і наголошуємо, що Японія ніколи не визнає заявлену Росією "анексію" Криму", – йшлося у заяві на сторінці японського посольства в Україні.
Фінансово-кредитне співробітництво України з Японією реалізується завдяки програмі Офіційної допомоги розвитку. Через неї з 1992-го японці надали нам допомоги та кредитів на понад $3,2 млрд. При цьому більша частина цих грошей надійшла у 2014-2019 роках. Основна їх частина вкладається в реалізацію великих інфраструктурних проєктів.
"2012 року на основі пільгового кредиту було запущено в експлуатацію термінам D аеропорту Бориспіль", - зауважується на сайті українського посольства у Японії.
Країни співпрацюють між собою і у культурній сфері. 2017-й був оголошений "Роком Японії в Україні". Протягом 12 місяців у різних українських містах висаджували сакури, проводили виставки японських художників тощо. У свою чергу в японському Токіо восени 2018-го діяла фотовиставка до 27-ї річниці незалежності України. Того ж року у місті пройшов "Тиждень України".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Японія озброюється через загрози з Китаю
1940
громадян України проживали в Японії станом на липень 2020-го, за даними Міграційної служби Японії. Чверть наших громадян на той момент там працювали. А переважна більшість знаходилися в якості членів сімей та мали статус постійного резидента. Такі люди мають право на користування усіма правами і соціальними пільгами, які мають громадяни Японії.
1,24
Мільярдів доларів склав загальний товарообіг між Україною та Японією у 2019 році, за даними, які наводяться на сайті Посольства України в Японії. При цьому український експорт склав 260 млн, а імпорт з Японії – 975 млн.
Прем'єр-міністр Японії Фуміо Кісіда пообіцяв вжити заходів, якщо Росія нападе на Україну. Про це він заявив під час онлайн-переговорів з президентом США Джо Байденом, повідомляє пресслужба Білого дому.
У ході розмови Кісіда з Байденом домовилися тісно координувати заходи, які вони можуть вжити проти Росії у випадку агресії. Які саме це можуть бути дії з боку Японії не уточнюється.
У Кремлі висловили подив щодо японської позиції та "порадили" японцям "неупереджено оцінити агресивну діяльність НАТО".
Коментарі