"Ви нам допоможіть, а ми за вас проголосуємо"

Кореспондент Gazeta.ua відвідав зустріч виборців та кандидата в народні депутати Кирила Куликова. Фотографії відсутні, бо на зустрічі журналіст був анонімно.

Увечері в понеділок у дворі новобудови на столичній вулиці Драгоманова 6/1 починають збиратися люди — чекають на зустріч з нардепом від НУ-НС Кирилом Куликовим. Він балотується по цьому округу на виборах до Верховної Ради. Присутніх — 37 чоловік, всі вони є власниками квартир в 26-поверхівці, біля якої зібралися. Офіційно будівлю здали в експлуатацію 29 грудня минулого року, однак в квартирах досі немає електрики і води. Люди збираються на дитячому майданчику — на гойдалках біля дорослих катаються троє дошкільнят.

- А где наш депутат? - підходить 48-річний Євген, заступник голови ініціативної групи мешканців будинку.

- Будет в 19.30, — відповідає йому 30-річний Андрій. - Ми вже звернулися до нього, і він направив запит до Київдержадміністрації. 14 числа йому прийшла відповідь від Кучука — заступника Попова (голови Київміськдержадміністрації Олександра Попова — ГПУ). Пишуть, що у нас тут ніби все добре і всі комунікації підключені.

- То давайте піднімемо це питання разом з ним! - говорить 46-річний Олександр. Він у спортивному костюмі, в руках тримає документи в прозорих файлах. - Я зробив експертизу — в тому ж інституті, що розробляв держстандарти -  вхідні двері, які нам поставили, не відповідають тим, що були у проекті, "протиударним і вогнестійким". Стоять китайські -  їх консервним ножем можна відкрити. А це вже — кримінальна відповідальність, бо і пожежники, і експерти підписали брехню! Напишемо звернення в генпрокуратуру — і хай чешуть потилицю!

В Андрія дзвонить мобільний. Він пояснює, як краще проїхати до будинку. За десять хвилин підходить Куликов і два чоловіка  - в піджаках та з сумками на плечах. Нардеп у сірому костюмі з відливом, піджак не защіплений. Руки тримає в кишенях брюк.

- Здрасьте!  Здрасьте! - вітається він на всі боки. Тисне руку Андрію. - А я еще радовался — думал, что помог и прийду уже на новоселье! Не понимаю, почему они говорят неправду, - каже з приводу відповіді КМДА на своє звернення. - Завтра подзвоню Кучуку. Будемо з`ясовувати.

Говорить розважливо, без поспіху, пальцями правиці потирає підборіддя. Підіймає погляд на будинок — в деяких вікнах горить світло.

- Це люди "врем`янку" кинули — до щитів підключаються. Тут вже чоловік 50 поселилося, - пояснюють йому.

- Я розумію, - киває Куликов.

- А лифты в шесть-семь вечера отключают! - скаржиться чоловік років 30-ти у спортивному костюмі. - Після роботи з дитиною на 20-й поверх пішки піднімаюся, і в школу так само ходимо. До ліфтерів підходиш, кажуть: "Давай сорок гривень — включимо!".

- Кому треба гроші давати? - зацікавлюється Куликов.

- Ліфтерам! - відповідають йому одразу з кількох боків.

- І з тарифами треба розібратися — тут 250 квартир соціального житла, а тарифи хилять — збожеволіти! - говорить Андрій. - Досі лічильники на електрику не поставили!

- Спеціально не ставлять — щоб рахувати по загальному тарифу, - киває Куликов.

- Згідно договорів вони мали встановити унітази і умивальники — а вони просто видають їх людям, мовляв, самі розбирайтеся.

- Я унітаз місяць випрошувала!

- Паркінг обіцяли побудувати і дитсадок — немає нічого! - лунає з різних боків.

Куликов підіймає дві руки догори — просить людей заспокоїтися.

- Почнемо з начальника ЖЕКу!- говорить він.

- Йому дзвонити — ніякого сенсу! - швидко говорять люди.

- Ми до нього зайдемо — якщо вже гора не йде до Магомета, - заспокоює їх депутат. -  Давайте я скажу, що будемо робити — і якщо я не правий, ви мене підкоректуйте. Адже я ніколи, Господи, - швидко перехрещує собі лоба, - в новий будинок не вселявся. Мій будинок  ще цар-батюшка зводив, за що йому подяка.

- А тут ще є непродані квартири! - вигукує хтось. Всі сміються.

- Я краще у зношеному поживу — хоч він і 1900-го року, але якось мені в ньому добре, - посміхається  Куликов. - Пункт перший: завтра спіймаємо цього начальника ЖЕКу -  перед цим я зателефоную Кучуку. Потім піду до Попова — в четвер буде сесія міськради і передам це питання йому. Плюс, якщо ніякої реакції не буде — ми з юристами подаємо в прокуратуру депутатську заяву з вимогами позбавити забудовника ліцензії. Ок?

- Але щоб не вийшло, що їх ліцензії позбавлять — а тут все так і залишиться! - хвилюється хтось

- Не вийде, - спокійно говорить депутат. - Ліцензія коштує дуже дорого: їм легше все закінчити, ніж отримувати потім нову. По ходу справи будемо дивитися, як рухатися далі — я нікуди не щезаю. До холоднечі всі ці питання треба вирішити.

- Ви нам допоможіть- а ми за вас проголосуємо! - вигукує хтось.

- Це шантаж! - посміхається Куликов. - Я вам допоможу і без урочистих обіцянок. Дайте мені копії документів з приводу дверей — ми щось спробуємо з`ясувати. Завтра зв`яжемося, - звертається до Андрія, -  і вам скажуть, на котру ми їдемо в той ЖЕК - щоб наш приїзд був для начальника радісним і несподіваним.

- Без проблем! - киває чоловік.

- Спасибо вам! - лунають голоси.

- Поки немає за що, - відмахується Куликов.

- У нашій квартирі в двох металопластикових рамах  вікон — тріщини, - підходить до нього вусатий чоловік у вишиванці з поголеною головою. - Не в склі — в рамі! І в стояку каналізації внизу тріщина — в пластмасовій трубі, по якій потім дєрьмо стікає.

- От зверніть на мене увагу, - говорить йому депутат, руками показуючи на себе, — і спитайте, чи розумію я щось в каналізаційних трубах? Треба вирішити питання з підключеннями, і щоб ЖЕК взяв цей будинок на баланс. А потім вже вирішимо з тобою, - говорить чоловіку.  - Ви абсолютно праві, - одразу виправляється.

- Та я ж не прошу вас відремонтувати! Якщо ви дійсно влада, - намагається сказати чоловік.

- Яка ми влада — ми в опозиції! Єдине — ми можемо на них надавити, поки вони ще бояться! - перебиває Куликов.

- О! Значить, якась влада є! - говорить чоловік.

Куликов знизує плечима.

- Щасливо! Дякую! До побачення! - прощається з усіма, йде. Зустріч тривала 15 хвилин. Один з чоловіків, що прийшов з ним, роздає присутнім визитівки з адресою та номером телефону громадської приймальні народного депутата Кирила Куликова. Люди починають розходитися.

- Думаю, якийсь "двіжняк" буде! - перемовляються.

- Говорила тут з людьми — всі кажуть, що звернення до Куликова зайвим не буде. Але треба ще до когось звертатися, - говорить 25-річна Ірина. - Я і раніше пропонувала звернутися до якоїсь партії, хоч і в "регіони" - перед виборами всі захочуть балів набрати. Може,  цей будинок так під вибори і готувався — мовляв, прийде якийсь класний дядечко і роздасть всім ключики.

- В серпні побачив у нас на районі оголошення — про зустріч з народним депутатом, - розказує Андрій про знайомство з Куликовим. -  Чув, що він допомагав мешканцям одного з будинків по сусідству — не знаю, що там у них за проблема. Прийшов на зустріч, Кирило Борисович обіцяв допомогти. Думаю, щось вийде — на звернення людей уваги не звертають, а на депутатське звернення відповідь мають дати протягом десяти днів.

На головній сторінці сайту, що створили власники квартир, розміщено напис російською "З дня здачі будинку в експлуатацію минуло 264 дні".

Після зустрічі з мешканцями будинку та нардепом керівництво ЖЕКу обіцяє виправити всі недоліки до кінця вересня.

×