Для мене є надзвичайно великою приємністю зараз бути сьогодні на Європейській площі, на українському майдані і спілкуватися про ключове – що відбувається сьогодні в українській політиці, який наш вибір, який є вихід з цієї ситуації? Я хотів спочатку сказати про три реалії, які є безсумнівні. Я почав би з того, що дострокові вибори відбудуться. Це неминуча відповідь, до якої прийдуть всі політичні сили.
Теза друга. Я хотів, звертаючись до української нації, підкреслити: сьогодні ми і на цьому майдані, і на десятках подібних майданів ведемо розмову не про долю 450 народних депутатів. Ми сьогодні говоримо про явище, яке торкається 47 мільйонів українців, кожного виборця. Це зачіпає вашу родину, бо йдеться про головне – Україна повинна мати чесну владу, владу, яка живе по закону, яка шанує Конституцію.
Теза третя – нам надзвичайно важливо дати відповідь тому, як це виникло, ця остання політична криза, хто її винуватці, де її адреса, тому що від нас пропонується і рецепт, і відповідь, як вийти з цієї кризи. Адже останні 5-7 років – це роки політичних потрясінь України. Як вийти з уроками щодо цих криз і їх витоків? І тому, говорячи про це, я з вами буду говорити абсолютно щирою мовою і зі спокійним серцем.
Я хочу сьогодні говорити з вами виключно словами правди. Нація повинна знати, чому виникла ця криза, по який адресі вона прописана, хто стоїть за цією кризою. Нам треба дати відповідь на ці запитання, тому що ми хочемо дати відповідь на інше – як вийти з цієї кризи. Не давши рецепт, не давши відповідь на те, як вона виникла, нам буде важко давати відповідь на те, як з неї виходити. І тому я хотів би для того, щоб ми мали з вами спільну оцінку, я звертаюся до майдану, я звертаюся до тих глядачів, які нас можуть сьогодні бачити чи слухати, кінець-кінцем, я ставлю запитання до вас і ставлю ці прості запитання до себе. Чия це криза, коли протягом останніх трьох місяців у засіданнях Верховної Ради не приймає участь більше 200 народних депутатів – майже половина депутатського корпусу, яка представляє майже половину виборців України, то чия це криза є? Я даю відповідь – це є криза парламенту. Коли 171 народний депутат власноручно письмово підписує заяву про вихід із фракції і складання повноважень народного депутата, скажіть будь ласка, чия це криза є? Це є криза українського парламенту. Коли парламентська більшість формується поза конституційним полем, чия це криза є? Це є криза українського парламенту. Коли таким неконституційним чином сформована більшість в парламенті приймає рішення – нелегітимні рішення – чия це криза є? Це криза парламенту. Але не тільки одного парламенту. Бо останні події, які пов"язані вже з діяльністю і уряду, і Верховної Ради після 22-23 березня, коли сформувався неконституційний, власне кажучи, процес утворення, переформатування більшості – він веде країну не тільки до глибокої парламентської кризи – він веде країну до глибокої конституційної кризи. Тому що країна починає звикати жити в нелегітимному, в неправовому полі, яке формує такого типу Верховна Рада, якою вона сьогодні є. Що повинен робити Гарант Конституції в цьому етапі? Безумовно, одне – достроково призупинити повноваження такого парламенту і оголосити дострокові парламентські вибори. Я цю місію зробив. Я виконав свою присягу, яку я вам дав, дорогі громадяни України. Я хочу, щоб ми поважали нашу українську історію. Наша українська історія заключається, можливо, не в таких багатьох, але досить красномовних прикладах. Що, власне кажучи, відбулося в 2004 році, коли на цьому і та тому майдані, по всьому Хрещатику стояли сотні тисяч людей? А відбулося одне – воля виборця була підмінена маніпуляціями голосів. Тоді нація вийшла на вулицю, сказала своє "ні" і відбулися, по суті, нові вибори або третій тур президентських виборів.
Що відбувається зараз? Через кримінальну основу, через політичну корупцію сьогодні відбувається не маніпулювання голосами – сьогодні в парламенті відбувається маніпулювання депутатськими мандатами. Коли таким чином по суті переписують політичні результати виборів. Це є грубе порушення національної Конституції. Це є зрада виборця, цього не можна допустити. Я хочу ще раз пригадати вам історію 2002-2006 року парламенту 4 скликання. Як перше засідання, коли формувалися голоси під кандидатуру Голови Верховної Ради, уже привело до того, що через кримінальний корупційний спосіб десятки народних депутатів із рядів опозиції були перекуплені, залякані, куплені і долучилися до тих 226 голосів, які проголосували за Голову Верховної Ради. Така історія була початку парламентської діяльності депутатів 4 скликання. За 4 роки існування парламенту 262 депутати змінили фракційну приналежність. 262 депутати перейшли з одної фракції в іншу. Що це є? Це є виключно, як правило, політична корупція. Це підводить нас до того, якщо ми сьогодні оцим процесам, які відбуваються в парламенті, не скажемо чіткого "ні", ми будемо поглинуті у цілу політичну корупцію, яка буде торкатися не тільки верховних органів – вона дійде до будь-якої гілки влади, і виконавчої в тому числі.
Тому коли ми говоримо сьогодні, що ще два роки тому український парламент жив у мажоритарній моделі, де була змішана система виборів, де знаходилася хоча би моральна якась можливість депутату, який пройшов по списку чи по округовій підтримці одної партії, перейти в іншу фракцію, то починаючи з 2006 року, з дня введення змін до Конституції, ми живемо в країні, де працює пропорційна система. Де вибори відбуваються тільки на партійній основі, де носієм мандату є партія, і не може депутат, влада жити тими звичаями, правилами, які були у нас ще два роки тому – особисто приймати рішення про перехід з одної політичної сили чи фракції в іншу. 81 стаття Конституції чітко говорить: якщо депутат, який пройшов по списку тої чи іншої політичної сили, відмовляється написати заяву до фракції цієї сили, він автоматично позбавляється депутатського мандату. Якщо народний депутат вийшов з цієї фракції, він автоматично позбавляється мандату цієї фракції. І тому, дорогі друзі, те, що відбулося в парламенті – спочатку два, потім ще два народних депутати перейшли до так званої коаліції більшості, потім 11, потім оголошено ще 25, а потім колишнім Головою Верховної Ради, як пророком, заявлено, що буде таких 300 – я хочу сказати: таких 300 не буде. Таким способом в українському парламенті ніколи не буде 300. Туди не ступить нога жодного чесного депутата.
І тому я закликаю всіх: політиків, депутатів, зробити сьогодні свідому політичну оцінку того, що відбулося в стінах українського парламенту. Це робота політичної корупції. Ми не маємо права її вибачати. Це ключовий висновок із тої частини тексту, який я хотів проголосити до цього. Хотів би підкреслити, що політична корупція залишається, таким чином, одним із головних, корінних чинників формування української політичної влади до сьогодні.
Безумовно, нам важливо знати, чому це відбулося. Але не менш важливо знати, як вийти з цієї ситуації. Я щасливий тим, що демократія – це така наука, яка дає відповідь на вихід із будь-якої ситуації. Тільки на цвинтарі немає відповіді, як вийти із тієї чи іншої ситуації. Демократія такий шанс дає. І я хотів би, щоб ми цим шансом скористалися. Демократія дає можливості діалогу, домовленостей. Що нам сьогодні пропонують? Нам пропонують сьогодні "нульовий" варіант, або "обнулений" варіант, як його ще називають, яким пропонується: "Давайте, хай Президент України призупинить дію свого Указу, а Верховна Рада і Кабінет Міністрів анулюють ті рішення, закони, які були прийняті у час дії президентського Указу. Іншими словами, нам пропонують, як мені здається, ту історію, яка інколи трапляється в житті, коли у банк проникають злочинці, виносять сейф, доносять його до дверей, а тут зустрічає їх охорона, одягає наручники, а охороні пропонують: "Слухайте, так ми готові вам цей сейф назад віддати, з цими грішми. Давайте домовимося до "нульового" варіанту". Яка мораль цієї історії? А мораль цієї історії дуже проста: з подібних політичних вчинків ми ніколи уроків не винесемо, а нам треба політичний урок! Політичний урок, який би дав можливість усім учасникам цього процесу, більшості і меншості вийти із правильними висновками. Який є висновок на ключову відповідь – як вийти із даної кризи, із даної ситуації? Відповідь є тільки одна: дострокові чесні демократичні парламентські вибори, і іншого не буде. Що дають нам дострокові демократичні вибори? Принаймні, вони нам дають три очевидні речі, три фундаментальні висновки, до яких повинна прийти українська політична еліта, перш за все. І в цих висновках має отримати велику силу, енергію, і натхнення українська нація.
Висновок перший: як правило, з політичної кризи треба виходити політичним шляхом. І найкращий політичний шлях – це проведення виборів. Вибори – це є тест, який кожна політична сила складає перед виборцем. Це найвищий акцепт на правду. Ніхто не буде мати сумнівів: після того, як будуть проведені вибори, хто переміг, і з якими висновками вони прийшли у політику. Нічого страшного немає у практиці дострокових виборів. Я переконаний, що з цих трибун вже багато говорили і наводили практику міжнародного життя, коли в деяких країнах дострокові вибори відбуваються частіше, ніж строкові вибори, і гіршою країна від цього не стає. Найголовніше, щоб ці вибори відбувалися в демократичний спосіб, в демократичний шлях.
Правильне, чесне слово виборця почути ніколи не зайво. Це перший і глобальний висновок. Нам треба всім іти на вибори. Вибори нас очистять. Ми зробимо результати цих виборів, безумовно, демократичними, і, безумовно, чесними. Я це гарантую як Президент України.
Теза друга, які ще ми виносимо уроки із дострокових виборів? Ми робимо політичні уроки. Я сказав би, морально-етичні уроки. Я переконаний, що таким чином буде дана політична оцінка, етична оцінка, моральна оцінка тим зрадам, тим переходам, тій політичній корупції, яка сьогодні у вищій політичній владі України. Переконаний, що ті обставини, які сьогодні склалися в українському суспільстві, роблять досить гіркий хліб для тих зрадників, які покинули демократичні фракції і перейшли до іншого табору. Я переконаний, що це є зло, що це зло повинно бути морально осуджено українським суспільством. Це можна зробити тільки через дострокові вибори.
Висновок третій: дострокові вибори дають нам пересвідчитись у тому, що сьогодні працює інститут гарантій, інститут гаранта Конституції, інститут Президента. Коли того вимагають обставини, у нас є засоби і можливості діяти в рамках чинної Конституції, поставити заслін тим провокаціям, тим антиконституційним діям, які виникають в тому чи іншому інституті влади, дати дуже чітку правову відповідь. Ключовою позицією в цьому є, на мій погляд, те, що ми повинні розуміти, що два з половиною роки тому, коли вносилися зміни до Конституції, одним із ключових моментів тодішньої недолугої реформи була наступна концептуальна позиція: скорочуються серйозно повноваження Президента, і вони передаються парламенту України або прем"єр-міністрові України. Взамін Президент України отримує один із важелів впливу за гарантію дотримання Конституції, це – право розпуску парламенту, право розпуску, яке настає у декількох площинах. Перша площина: право розпуску виникає тоді, коли парламент стає просто недієздатним. А так буває у трьох випадках: коли він не може протягом тридцяти днів організувати своє перше засідання і відкрити сесію, коли протягом тридцяти днів не відбувається формування коаліції, коли протягом шістдесяти днів не відбувається формування уряду. Це відповідь на те, коли парламент недієздатний, Президент, відповідно до Конституції діє таким чином по розпуску парламенту. Але у Президента є ще й право інше, коли парламент починає жити не по Конституції, він призупиняє діяльність такого неконституційного парламенту. І я це зробив. Надзвичайно важливо, щоб у цій дискусії ми виходили з того, що багато є політичних сил у владі, які б хотіли сьогодні бачити країну некерованою, як некерованими є сьогодні ЦВК, коли чотири члени ЦВК захворіли в один день, і мабуть однією хворобою. Дивно є, що ці представники є представниками проурядової більшості. У цьому закладається одна із цілей: показати, що в цій країні не закон керує поведінкою, керують інтриги і політична корупція. Ми дивимося на ті складні процеси, які відбуваються навколо Конституційного Суду, коли конституційний орган облитий брудом, коли все робиться для того, щоб його дискредитувати. Коли через різні канали політично-корупційного впливу пробують змінити правову позицію Конституційного Суду. І це теж намагання бачити нашу країну нестабільною і владу неспокійною.
Аналогічні дії вживалися до Генеральної прокуратури. Я переконаний, що ті зміни, які відбулися у декілька останніх днів, – це ті зміни, які приведуть нас до Генеральної прокуратури, яка почне чистку зверху, і наведе порядок у найближчі декілька тижнів у своїй роботі. Ми побачимо ефективно працюючу Генеральну прокуратуру, яка активно буде реагувати на всі гучні резонансні кримінальні справи. Я вам це обіцяю. Ми бачимо у досить складній ситуації судову систему України, ряд правоохоронних органів. Це ті іспити, які сьогодні кинуті на українську владу. Сьогодні вони хотіли поставити під сумнів ефективність роботи інституту Президента. І тому я зараз чітко хочу заявити: цього не буде. Президент буде послідовний і ефективний у своїх діях.
Хотів би сказати, що запитання, чи дострокові вибори до парламенту дають повну відповідь на всі виклики, в яких сьогодні опинилася Україна, чи вони знімають усію проблематику політичної української кризи? Безумовно, ні. Але через дострокові вибори ми очистимо принципи формування політичного порядку в Україні. Бо сьогодні ми розуміємо, що корінною проблемою української політичної владної системи є політична корупція. Вона забирає гроші у вчителя, вона забирає гроші у медика, вона забирає гроші у солдата, у дитинки-сиротинця, вона забирає гроші у інваліда. І тому це принципово, це є суть – дострокові вибори змінять принципи формування політичної влади в Україні. Це колосальна політична вигода для всієї нації. Друге – безумовно, до влади прийдуть ті політичні сили, які, скоріше за все, і є там. Це 4-5 політичних сил. Вони прийдуть до влади – можливо, всі, можливо, без одної політичної партії, якій вже не вибачать зради виборців, які ця політична сила допускала в останні 10 місяців. Але я хочу сказати інше: безумовно, в новому парламенті, де 50 на 50 плюс-мінус 2% будуть такі ж розклади політичних сил. У цьому парламенті майбутньому буде позиція і буде опозиція. Але я переконаний – головна відповідь, яка буде шукатися вже в стінах нового парламенту, це те, як від співжиття перейти до співпраці хоча би по ключових національних інтересах. Коли ми говоримо про складності сьогоднішнього діалогу, в чому вони полягають? Вони полягають в тому, що протягом 9 місяців у нас не ведеться партійного діалогу. За останні 3-4 місяці не було жодних переговорних процесів між політичними силами парламенту. Це свідчення того, що не було бажання зняти політичну кризу. Був один догмат – це узурпація влади. А не догмат домовленості, а не догмат політичного компромісу. Безумовно, нам треба від політики взаємного знищення політичних сил у парламенті перейти до політики хоча би політичного співіснування. А ще краще – до політичної співпраці по ключових національних питаннях. Що я маю на увазі? Я переконаний в тому, що рано чи пізно Універсал національної єдності стане документом, який об"єднає серйозні політичні сили, незалежно від кольору їхнього прапору. Бо там визначено наше відношення до організації ринку – конкурентного, чесного, справедливого; там визначено наше відношення до чесної приватизації; там визначено наше відношення до материнської мови; там визначено наше відношення до нашої історії, курсу внутрішнього і зовнішнього, до курсу європейської інтеграції, до курсу євроатлантичної інтеграції і багато тих відповідей, яких потребує сьогодні українське суспільство.
Безумовно, нам треба прийняти закон про Регламент Верховної Ради, бо він заважає сьогодні формувати ефективну роботу Верховної Ради України. Нам треба прийняти закон про опозицію, який би дав статус тим політичним силам, які знаходяться в опозиції. Нам треба скасувати закон про уряд, бо він є неконституційним – з нього почалася узурпація, власне кажучи, влади. Нам треба змінити закон про статус народного депутата. Нам треба змінити закон про вибори. Безумовно, ми повинні говорити про єдину робочу комісію, яка запропонує зміни і доповнення або нову редакцію української Конституції. Безумовно, ми говоримо про зміни до ЦВК, ми говоримо про ті кроки, які треба зробити в судовій системі, щоб підняти її дієздатність, щоб там з"явилися чесні судді, у яких є українське серце, які готові боротися за українські інтереси, за верховенство права і верховенство закону. На моє велике переконання, говорячи про уроки, думаю, що великою помилкою Прем"єр-міністра і коаліційної більшості було те, що ці політичні сили відмовилися від політичного діалогу. Сьогодні вони викинули на смітник Універсал національної єдності, де не виконано жодного пункту. Вони посміялися з цього документу.
Я прийняв вибори такими, як вони є, я запропонував кандидатуру, я пішов на компроміси по формуванню дуже багатьох речей, які стосуються організації інститутів влади. Сьогодні дія протилежної сторони засвідчує одне – той склад Верховної Ради, який був, і та більшість, яка була в цій Верховній Раді, не потребувала національного діалогу. Вона відкинула всі намагання цей діалог організувати або виконати ті домовленості, які фігурували як пропозиції.
Український народе, дострокові парламентські вибори відбудуться безумовно. І вони відбудуться чесно і демократично, з належним рівнем організації, за участю міжнародних спостерігачів. Ваше волевиявлення буде вільним і, безумовно, буде чесним. Я маю достатньо засобів для того, щоб забезпечити підготовку і проведення цих виборів. Я подолаю будь-який злочинний саботаж або бездіяльність, які матимуть кримінальну відповідальність. Найближчим часом я оприлюдню рішення, що гарантуватимуть спокійне і належне голосування. Тільки вільний вибір об"єднає Україну. Саме так ми досягнемо справжньої єдності, бо єдності не буває на основі політичних зрад чи політичної корупції.
Напередодні виборчої кампанії, шановні виборці і шановні політичні сили, я звертаюся до всіх, перш за все, політичних сил з категоричною вимогою:
Вимога перша. Я прошу в односторонньому порядку, через з"їзди відповідних політичних сил зняти депутатську недоторканість усіх народних депутатів майбутньої Верховної Ради.
Теза друга. Виборчі списки мають бути очищені від зрадників, від тих людей, які дали поганий політичний приклад українському суспільству, від перебіжчиків, від тих людей, які зрадили національні політичні інтереси і пішли дорогою спокус.
Вимога третя, з якою я звертаюся, власне кажучи, вже до демократичних сил. Я благаю про одне – я закликаю вас об"єднатися. Бо я глибоко переконаний, що українська демократія повинна бути єдина.
Я звертаюся до лідера кожної демократичної політичної партії – пробачте своїм колегам зліва і справа все, що вони зробили або не зробили. Потисніть один одному руку, але йдіть єдиним фронтом в рамках нових демократичних виборів.
Шановний Український народе, шановні виборці, для нас четверте завдання теж повинно бути ключовим і головним. Я переконаний, що українська Конституція і українська демократія вищі за будь-які політичні симпатії. Непродумана конституційна реформа, яка була проведена попереднім режимом у 2004 році, зробила не менш знаковими повноваження Президента. Не в цьому проблема. Вона забрала у нації баланси політичних противаг між інститутами влади. І так виникла загроза узурпації влади, і так виникла загроза конституційного ладу України. І тому я всіх закликаю, що через наші спільні зусилля ми повинні рухатися у створенні єдиної спільної робочої групи, яка б розробила нову редакцію Конституції або зміни і доповнення до нинішньої Конституції. Через спільну робочу групу, через національний референдум ми повинні вийти на нові принципові позиції в редакції нової Конституції.
На завершення, шановні виборці, я хочу сказати, що у нас все буде добре. Не є проблема, що ми сьогодні знаходимося в політичній кризі. Я переконаний, з цієї політичної кризи українська нація, українська держава вийде ще сильнішою і ще кращою. Вибори будуть. Зміни настануть і перемога буде обов"язково за правдою, бо ви є мільйони українських виборців.
Слава вам і слава Україні!
3 
8759
Коментарі